КП «Володимирводоканал» надає послуги з централізованого водопостачання місту з водозабору, який забезпечується водою підземних джерел з 9 працюючих артезіанських свердловин, глибина яких сягає 100 м, і на якому працює 23 працівники, включаючи керівника Миколу Загайчука. Оператор насосних установок Євгенія Глушко (на фото) за допомогою комп’ютерів контролює роботу свердловин; лаборантка хімлабораторії Лідія Борисова регулярно стежить за хімічним складом та можливими відхиленнями в якості питної води, оператор установок Володимир Слєпокуров слідкує за знезараженням води.
Варто зазначити, вода у Володимирі відповідає усім вимогам ДСанПіНу, на відміну від інших міст її спокійно можна пити з крана. Знезараження відбувається завдяки електролізній установці. Колись користувалися хлором, згодом перейшли на гіпохлорид, який ось уже кілька років виробляється безпосередньо на підприємстві. Матеріалом, що фільтрує, є гранули з каталітичними властивостями. Крім водопостачання, в обов’язки водозабору входять ремонті роботи водогону, а віднедавна й прокладання та заміна водопровідних мереж. До того цим займалися підрядні організації.
Про колектив, надбаня і про те, що гальмує роботу - говорить начальник водозабору
Микола Загайчук працює начальником водозабору на КП «Володимирводоканал» усього лише рік, але вже встиг зарекомендувати себе справжнім фахівцем. Свій трудовий шлях на водоканалі розпочав з посади інженера виробничо-технічного відділу, де мав нагоду ознайомитися з розробкою і здійсненням технічних заходів, спрямованих на підвищення якості ефективності виробництва, а також з проблемами водогону, які надалі спонукали його розвиватися у цій галузі.
-Вникати у роботу довелося швидко, оскільки проблеми водозабору є нагальними й потребують термінового вирішення, - розповідає Микола Загайчук. – Тож на розгойдування не було часу, і вчитися доводилося у процесі роботи, в окремих випадках приймаючи самостійно відповідні рішення. Проте, коли потребував поради щодо того чи іншого питання, звертався до колег, які залюбки підказували, і радили як потрібно правильно вчинити.
У підпорядкуванні Миколи Загайчука двадцять два працівники, кожен з яких досконало знає і виконує свою роботу. А її, роботи, завжди вистачає, і не лише у будні, а й вихідні, а також у нічну пору. Адже ніколи не можна передбачити порив на водопроводі, який доводиться ліквідовувати як за будь-якої погоди, так і у будь-який час доби.
-На жаль, термін експлуатації мереж закінчився, тож пориви трапляються досить часто. За статистикою, упродовж року маємо 80 випадків, і з кожним роком їх стає більше, - говорить Микола Загайчук. – Та попри те, намагаємося ліквідовувати їх якомога швидше. На жаль, у процесі роботи нерідко зіштовхуємося з непорозумінням зі сторони населення. Не завжди вдається донести, що під час ліквідації можуть виникати непередбачувані ситуації, які потребують більше часу на вирішення. Хоча, зазвичай, сам процес триває кілька годин, утім трапляються форс-мажори. Для прикладу, цієї зими нам довелося ліквідовувати найскладніший порив за усю історію водоканалу. Складність полягала у тому, що він знаходився на глибині понад 4 метри, до того ж поруч з газопроводом. Крім того, ситуацію ускладнювали зсуви ґрунту. Оскільки підприємство не має відповідної спецтехніки, довелось залучати орендовану. З труднощами, але хлопці дісталися до аварійного місця. Нашому газозварювальнику довелося працювати на глибині понад 5 метрів вночі, до того ж у мороз. Але порив вдалося ліквідувати, хоча це зайняло кілька днів.
Здебільшого проблеми, що гальмують роботу, зі слів очільника водозабору, пов’язані з низьким матеріальним забезпеченням і застарілою спецтехнікою. Але ситуацію рятує колектив професіоналів, які сумлінно та якісно виконують свою роботу.
-Попри те, що кожен із працівників є справжнім фахівцем, хотілося б відзначити кращих, - говорить керівник водозабору. - Одним із таких є електрогазозварювальник Михайло Мазурок, котрий виконує зварювальні роботи будь-якої складності. Слюсар-бригадир Віталій Шимчук (Фото 3), який ось уже двадцять років працює на підприємстві, і як ніхто знає технічний стан усіх водопровідних мереж, що дозволяє йому виконувати роботу за найскладніших обставин. Чи не на кожному комунальному підприємстві є старожили, - люди, за плечима яких чимало років стажу. Є вони й на водоканалі, зокрема на водозаборі. Серед таких - операторки Надія Єдинак та Мая Опанасенко, котрі віддали роботі понад тридцять п’ять років життя. В обов’язки жінок входить контроль за подачею води у місто, та прийом телефонних дзвінків громадян, котрі звертаються у випадку аварійних ситуацій.
Робота у житті Миколи Загайчука займає майже весь час. Інколи доводиться працювати цілодобово, і разом зі слюсарями стояти по коліна у воді під час ліквідації аварійної ситуації. Крім того, бути поруч з ними під час заміни засувок, які у більшості випадків стараються міняти уночі задля комфорту жителів міста, вже не говорячи про інші нагальні питання, які потрібно вирішувати оперативно. Тож вільного часу, можна сказати, залишається обмаль. Але коли він випадає, Микола проводить його разом з маленьким сином та дружиною, яка з розумінням ставиться до такого напруженого графіка роботи.
На запитання, щоб хотів поліпшити у своїй сфері, керівник водозабору зізнається, було б добре, якби матеріально-технічна база була кращою. Це б дозволило вирішити чимало проблем і полегшити роботу хлопців. Однак варто зауважити, що керівництво підприємства докладає зусиль задля розв’язання нагальних питань, зокрема щодо поліпшення надання якості послуг водопостачання шляхом встановлення та заміни засувок. Нова запірна арматура дозволяє за необхідністю оперативно відключати окремі ділянки водопровідної мережі, мінімізуючи кількість мешканців, що залишаться без води, та звести до мінімуму втрати води при виникненні аварійних ситуацій. У рамках модернізації підприємства також вдалося досягти зменшення споживання води, замінити помпове обладнання тощо.
-Попереду чимало роботи, але ми з усім справимося. Головне, щоб ми якнайшвидше здобули перемогу, і перестали гинути люди.
Жанна БІЛОЦЬКА
Коментарі