Чим більше ми прагнемо до цивілізованого європейського життя, тим більше регресуємо у моральному ставленні до головної цінності, яка характеризує людину, – доброти. А тим часом у більшості цивілізованих країн культура людини визначається саме ставленням до тварин. Ми ж, здається, вирішили перевершити всіх, але вже в іншому плані. Залишити напризволяще домашнього улюбленця, спекатися непотрібних кошенят чи щенят стало для нас нормою. А потім самі же потерпаємо від нападу голодних псів, від нашестя худющих котів, які за шматок хліба ладні видерти очі.
Але чи справа в тваринах? Ці бідні істоти як можуть, борються за своє життя, об’єднуються в зграї, бо розуміють, що вижити можна лише разом. Звичайно, вони озлоблені проти світу, який ними нехтує, і по-своєму протестують за допомогою зубів та пазурів.
Нещодавно у соціальній мережі «Фейсбук» був опублікований допис жительки Володимира Аліни М. Жінка повідомила: «На тротуарі мою 6-річну дитину за руку вкусив бродячий собака (цей висновок роблю, бо не було ошийника). Коли вже вирішиться ця проблема з бездомними тваринами??? Невже це нормально, що неможливо безпечно ходити по місту??? Це добре, що я поруч біля дитини, а скільки діток самі ходять на гуртки, у школи! Це центр міста! Владо, коли буде якесь реагування на цю проблему?! Одразу напишу: моя дитина зла собаці не зробила. Це дівчинка, яка дуже любить тварин, у нас і вдома є собака, тому вона знає, як себе з ними поводити!
Мусить бути якась кара для таких горе-господарів собак, що виганяють своїх псів на вулиці! І якщо собака бездомний, повинен бути притулок для таких тварин. Але я думаю, що бездомних псів не було б, якби люди боялись відпускати своїх підопічних на вулицю!
У нас в місті, як завжди, мусить статися щось жахливе, щоб були застосовані якісь заходи! На мою думку, це вже проблема, коли собака кидається на дітей чи з голоду, чи зі злоби! Так не має бути, і крапка! Мусять бути покарані люди, які викидають на вулицю тих собак! З неба ті собаки не падають на вулиці міста!»
Цей крик душі підтримали у своїх дописах й інші містяни. Ось що пише Віктор М.: «Звичайно, що ні до чого доброго людська жадібність, гонитва за модою на купівлю «собачки для дитинки», яку потім викинуть на вулицю, не призводить. Адже ще жодний собака, яких ви бачите на вулиці, сам з неба не звалився. Уся ця проблема – від недовиховання людського. Адже часто дикі звірі людяніші бувають за людей».
Так, тварина, яка повірила людині, пригорнулась до неї, не винна в тому, що стала непотрібною. Винні люди, які зрадили віддану їм істоту, і не тільки заплямували власну совість, а й створили серйозні проблеми іншим. Останнім часом деякі хитруни викидають своїх тварин на околичних вулицях Володимира. Звичайно, керуються вони «принципами гуманності»: там, мовляв, приватний сектор, є що їсти, хтось візьме тварину до себе. У результаті такого «гуманізму» бігають вулицями тихих околиць бездоглядні тварини, кидаються під колеса авто, клацають зубами вслід перехожим. Звичайно, голод – не тітка, і тварини змушені ловити домашню птицю. Є ще одна небезпека. Із полів те перелісків біля околичних мікрорайонів навідуються лисиці. Контактуючи з безпритульними собаками, вони можуть заразити їх сказом, а ті «нагородять» смертельною хворобою тих, кого вкусять.
Щодо влади, то у нас в місті роблять необхідні кроки, які зводяться в основному до виловлювання тварин, стерилізації та відправки до притулків. Дуже велику роботу з перетримки, вакцинації та стерилізації тварин проводять волонтери. Але проблема від цього не зникає. І її причина – у людях.
Погодьтеся, що впіймати людей, які вивезли тварину, неможливо. Отож залишається звернутися до їхньої совісті. Невже вам спокійно спиться від думки про те, що ваш недавній улюбленець бродить голодний чужими вулицями і з сумом дивиться на вікна, які ще недавно були йому рідними? Невже вам не болить серце, коли ви прощаєтеся з ним? А скільки є випадків, коли тварину не просто викидають, а ще й прирікають на жорстокі муки, наприклад, кидають у глибокі урвища, прив’язують у лісових нетрях до стовбурів дерев? А ви ж люди! Але, окрім того, є ще законодавство, яке попереджує про відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, зокрема й із безпритульними.
Закон №3447-IV передбачає заборону жорстоких методів умертвіння тварин; відповідальність за жорстоке поводження з тваринами; утримання домашніх тварин і поводження з ними без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині. Стаття 8299 ККУ передбачає не лише штраф, а й ув’язнення від 3 до 8 років. Випадки накладення штрафу уже були.
5 липня 2021 року Верховна Рада підтримала законопроєкт 2351, який упроваджує в Україні європейські стандарти поводження з тваринами. На його ухваленні тривалий час наполягали зоозахисники. Документ узгоджує українське законодавство з низкою директив ЄС, що мають стосунок до Європейської конвенції про захист тварин.
Ухвалений Радою документ передбачає зокрема заборону вбивства тварин для регулювання їхньої чисельності (шляхом отруєння, евтаназії тощо) та жорстокого поводження з безпритульними тваринами. Закон також забороняє використовувати тварин у рекламі розваг і закладів харчування, утримувати хижих чи рідкісних тварин у неспеціалізованих закладах чи вдома, зокрема отруйних змій та хижих птахів.
Отож пам’ятайте, що жбан носить воду до пори. Настане час, коли всім, хто виявляє байдужість до долі тварин, доведеться відповісти перед суспільством. І ще подумайте про юне покоління. Чи ваша жорстокість, яку чините стосовно тварин на очах своїх дітей, не обернеться проти вас самих?
Антоніна Булавіна
Коментарі