У житті православного християнина важливе значення має ікона. Історія православного іконопису сягає своїм корінням минулих століть.
Як стверджують мистецтвознавці джерела православного іконопису пов'язані з історією Стародавнього Єгипту. Після смерті фараона на його обличчя клали посмертну маску і вірили, що в ній зберігається безсмертна душа правителя, учені вбачають у цьому зв'язок з іконописом.
Перші ікони з'явилися на Синайському півострові у 4-6 столітті. Перші християни, які жили у катакомбах Стародавнього Риму не малювали звичних для нас ікон, оскільки вони видали б себе язичникам і були б знищені разом з іконами. Перші християни малювали символи на стінах римських підземель, зокрема рибу. Якщо написати грецькою мовою речення Ісус Христос Син Божий Спаситель і взяти з кожного слова по першій букві, то утвориться слово «іхтус» - риба, тому то і малювали її на стінах підземель. Також символами Ісуса Христа була виноградна лоза, якір, ягня. Ці давні символи можна побачити й на стінах багатьох сучасних церков.
Не кожен художник, навіть талановитий міг написати ікону. Як правило, це робили спеціально підготовлені люди – ченці-ісіхасти (з грецької мови «ісіхіа» - мовчання). Такі люди молилися, дотримувалися посту і бралися до написання ікони.
У фарби додавали різні барвники, серед них – пиво, яєчний білок, суміш глини та риб'ячого клею. Тоді фарби ставали яскравішими та краще трималися.
На іконі кожен колір має певне значення. Одяг Ісуса Христа червоний і синій, червоний символізує царську владу, синій - колір земний. Отже, в Ісусі Христі поєдналася божественна і людська природи.
Часто на іконах є різні символи – біла лілія символізує святість і непорочність, зірки є символами ангелів.
На Володимирщині іконопис також має давню і багату історію. Зокрема, у Василівській церкві зберігається ікона Богородиця – Одигітрія, що з грецької мови перекладається як та, яка показує шлях. Згідно з переказами її привезли із Візантії, але коли та ким – невідомо. Ікона горіла, але уціліла. Вважається чудотворною.
Цікавою для християн є ікона Зимненської Богородиці, яка згідно з переказами подарована монастирю Київським князем Володимиром Великим. Нею на шлюб з князем Володимиром була благословенна візантійська царівна Анна, яка отримала святий образ з рук імператора константинопольського Миколи II Хризоверга.
Хороша колекція старовинних ікон зберігається у фондах Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького.
Серед них - ікона 16 століття Спас Нерукотворний, яка є ровесницею відомого художника Леонардо да Вінчі, тобто була написана в епоху Відродження. Її автор – невідомий. Згідно з давнім переказом ікона виникла у дивний спосіб: Ісус, ідучи на Голгофу витер хусткою з обличчя кривавий піт. Цю хустку подарувала йому жінка, на ім'я Вероніка. Власне на хустці з'явилося зображення обличчя Ісуса Христа.
З ініціативи директора музею Володимира Стемковського ікони були реставровані у Львівському філіалі Національного науково-дослідного реставраційного центру України.
Один з отців церкви, Іоан Дамаскін сказав, що ікона – це Біблія для малограмотних, оскільки у минулому не всі люди знали грамоту і не всі могли прочитати Святе Письмо. Тому з ікони люди «читали» історію зі Святого Письма.
А ще богослови називали ікону Богослів'ям у фарбах.
І у 21 столітті не втрачає духовного значення ікона – витвір Божественного і людського генія, який відіграє важливу роль у наближенні людини до віри.
Богдан Янович.
Коментарі