Місто Володимир має багату і давню історію, гарні пам'ятки архітектури, мальовничі куточки природи. Але найбільшою цінністю нашого міста є люди.
Одні займаються бізнесом, інші працюють у сільському господарстві, хтось захоплюється науковими дослідженнями.
Серед жителів нашого міста є люди, які мають певні таланти, а їх життя є справжнім підручником з історії рідного краю.
Почесна громадянка міста Наталя Назарівна Грабарчук була людиною-епохою, але на жаль, уже відійшла у Вічність.
Вона народилася у 30 роках минулого 20 століття, тобто ще за польської влади.
Ця мудра і сильна жінка бачила Володимир ще за польської влади, у її
спогадах і дзвіниця на вулиці Фарній, і цукерня Ковальського, і спілкування з родиною Даміана Герштанського, родиною Шуровських, Більдіних,
Панасевичів, Сусаною Мерзловою і багатьма іншими. А найцікавіше, що вона спілкувалася з Олександром Цинкаловським, відомим істориком і археологом, який був її дядьком. Наталя Назарівна багато розповідала нам про те, яким було місто Володимир у час її дитинства і молодості, а воно мало шарм і дух старовини.
Зі згаданих особистостей – кожна людина неповторна. Скажімо, родина Більдіних жила у Володимирі у 19 столітті. Вони добре володіли дванадцятьма іноземними мовами, спілкувалися з Юхимом Кримським – батьком відомого мовознавця. Їх будинок знаходився на пагорбі по вулиці Ковельській, де згодом був банк «Україна».
Цікавою особистістю був священник Даміан Герштанський. Він служив настоятелем спочатку у Миколаївській, а потім у Василівській церкві. Був сенатором польського Сейму, захищав інтереси простих людей, за це заслужив їх повагу. Цікавий факт: у фондах Володимирського історичного музею зберігається документ Даміана Герштанського – посвідчення особи, завдяки цьому документу він міг заходити до приміщення Сейму у Варшаві.
Онукою отця Даміана Герштанського була Сусана Мерзлова, донька священикового сина Володимира, який оженився з Оленою Бабій (мама пані Сусанни). Олена походила із заможної української родини селян-землевласників. Вона закінчила Володимир-Волинську гімназію Біньковської із золотою медаллю. Згодом навчалася в Острозькому жіночому училищі графа Д. Блудова, Київському жіночому медичному інституті, Варшавському університеті. У Володимирі працювала вчителькою у школі № 4. Від батьків вона отримала в спадщину 70 гектарів землі. Її чоловік Володимир Герштанський був добрим господарем, не цурався ніякої роботи.
З приходом радянської влади отримав звинувачення куркуля-експлуататора, його відправили на заслання на крайню Північ. Загинув у дорозі.
Сама Сусанна Мерзлова навчалася в Українські гімназії у Львові, цим закладом опікувався митрополит Андрій Шептицький. Він допомагав матеріально бідним, але талановитим дівчаткам, хоча сам ходив у поштопаній рясі.
Викладачками у цьому навчальному закладі були монашки, які знали декілька іноземних мов. За радянського часу Сусанна Володимирівна зазнала репресій, як і вся її родина.
Тож життя кожної людини – це окрема історія і саме такі славні люди та творили історію міста Володимира і України.
Богдан Янович, науковий співробітник Володимирського історичного музею імені О.Дверницького.
Коментарі