«Архітектура – це застигла музика», - сказав відомий письменник Йоган Гете.
Справді, вивчати історію можна не лише за допомогою підручників, але і за допомогою пам'яток архітектури. Тож так можна вивчати історію міста Володимира.
Перлина міської архітектури – Успенський собор є однією з найдавніших пам'яток нашого краю. Можна багато говорити про архітектуру та давню історію, особливості іконопису. Але цікавим є той факт, що на одній з цеглин Успенського собору знайшли зображення тризуба. Це підтверджує той факт, що наш державний герб має давню історію, яка сягає ще часів князя Володимира і князів Рюриковичів, бо він був родовим знаком цих князів.
Окремою темою є фрески на стінах володимирських церков. Відомо, що найдавніші фрески знаходилися на стінах Успенського собору. Також були фрески на стінах Василівської церкви, але за твердженням дослідника Григорія Логвина, вони були заштукатурені у 18 столітті. Припускають, що фрески були й на стінах Собору Різдва Христового. Збереглися вони лише на стінах костелу Якима і Ганни.
Цікавою є дошка з написом «Боже, поможи князю!», яку було знайдено у північній стіні Василівської церкви. У роки Першої Світової війни її вивіз до Хорватії офіцер. Вона зберігається у приватній колекції у місті Загребі.
Цікавою для краєзнавців є і приміщення чоловічої гімназії, на стінах її зображено написи польською мовою, серед них можна прочитати імена учнів, які навчалися там у 30 роках 20 століття, зокрема і відомого польського режисера Єжи Антчака, який нагороджений кількома Оскарами.
Уже понад 80 років на стінах цієї старовинної будівлі зберігаються написи, які свідчать про учнів, котрі здобували там знання.
По вулиці Шевченка знаходиться будинок, на ньому напис «Кравець Бодень».
Кажуть, що то був дуже сильний фахівець, який виготовляв одяг не гірший, ніж у французьких кутюр'є. Власне, йому привозили для цього тканину з-за кордону. Отже, його послугами користувалися заможні міщани.
По вулиці Привокзальній знаходиться будинок з датою «1922 рік». Він належить ще до тієї епохи, коли місто Володимир належало до складу Польщі.
Звісно, що він уже трохи реконструйований, але ще несе у собі дух тієї епохи.
По вулиці Луцькій знаходиться будинок із зображенням вишеньок на фасаді, старші люди розповідають, що колись то була синагога і там знаходилася юдейська символіка.
З юдейською символікою пов'язаний будинок і по вулиці Роксолани – там знаходився будинок єврейського підприємця. Нині там працює стоматолог, але на стіні будинку зберігся символ дерево життя – один з найдавніших символів.
Дерево життя є поширеним символом у багатьох світових міфологіях, релігіях та філософських традиціях. Воно тісно пов'язане з поняттям священного дерева.
Дерево пізнання, що з'єднує з небом і підземним світом, і дерево життя, що поєднує всі форми творіння, є формою світового дерева або космічного дерева і зображається в різних релігіях і філософіях як одне й те саме дерево.
Цікавою для дослідників є церква святого Юрія. На її стінах можна побачити написи з іменами солдатів, які служили у Володимирі у час першої Світової війни.
По вулиці Устилузькій знаходиться будинок з білими арочними вікнами. Він збудований наприкінці 19 століття. В той час використовувався як приміщення царської пошти. Тому вуличка навпроти називається Поштовою. У будівлі царської пошти працював Юхим Кримський - батько майбутнього ученого мовознавця Агатангела Кримського.
У парку поблизу костелу святих Якима і Ганни знаходиться стіна, яка називається капуцинськими мурами. Вона залишилася від монастиря капуцинів.
Коментарі