КРАСА І БІЛЬ РІЧКИ ЛУГИ

КРАСА І  БІЛЬ  РІЧКИ ЛУГИ
КРАСА І БІЛЬ РІЧКИ ЛУГИ

З давніх-давен так повелося, що міста і села зароджувалися і будувалися поблизу водойм – на берегах річок і озер, адже водні артерії відігравали дуже велике значення для життя людей, бо без води життя важко уявити. 
Не виняток і наше місто Володимир-Волинський, бо воно розташоване на правому березі річки Луги.
Уродженець Володимира, історик і археолог Олександр Цинкаловський писав, що в давнину річка мала назву Луг. Річка мала в минулому дуже важливе стратегічне значення, адже вона була і транспортною артерією для контактів із Західною Європою. Ось як писав про це історик О.Цинкаловський: «Річка Луга випливає з джерел на схід від м.Порицьк. Пропливає заболоченою долиною на північний захід між Старим і Новим Порицьком, пропливає під селами Ляхів, Щенютин і під с.Чесний Хрест приймає найбільшу свою притоку – річечку Свинорийку та пливе у напрямку до села Селець, де творить великий став. Пізніше перепливає через село Зимне, де теж творить стави. Назва річки Луг згадується у старих документах, а, між іншим, в ревізії Володимирського замку у 1545 році. Річка Луг пропливає теренами Західної Волині, на яких є дуже родючі землі. Дно річки переважно багнисте, а глибина досягає 3-4 метри. Річка ця відігравала важливу роль для контактів східних закутків володимирського князівства із р. Західний Буг (бо є його правою притокою).  В Устилузі Луга впадає у Західний Буг, тому в давнину у цьому містечку були головні річкові порти, з яких товари сплавлювали Бугом до Балтійського моря. Вздовж цілого бігу річки є багато городищ 7-13 століть. В 1532 році за польського короля Зигмунта І місто Володимир користувалося необмеженим рибальством на цій річці. Також на Лузі було багато водяних млинів.»
Її витік розпочинаються в селі Колпитові Локачинського району, довжина ріки становить 93 км, ширина річища – 10-25 м.У Лузі водяться  щука, окунь, сом, минь, в'язь, головень, плітка, плоскирка, краснопірка, карась, пічкур, верховодка.
Луга має свої притоки, окрім згадуваної Свинорийки, є ще Риловиця і Смоча, які протікають через територію м.Володимира-Волинського. З Риловицею пов'язаний цікавий переказ, нібито там жив злий змій, якому приносили в жертву молодих дівчат – мешканок міста. Лише коли прийшла черга принести в жертву доньку місцевого князя, з'явився мужній воїн на білому коні та списом убив змія. Так Юрій-змієборець переміг змія - символ зла. Смоча ж тече через вулицю Шевченка, Яровицю й обтікає земляні вали 10 ст. – свого часу вона була природним бар'єром, який слугував для захисту замку від ворогів.
Екосистема Луги зазнала сильного антропогенного впливу — на деяких ділянках її річище штучно випрямлене, обваловане захисними дамбами. В повоєнний період заплави Луги інтенсивно осушувалися. Меліорація призвела до зміни гідробіологічного режиму річки — замулення її джерел, зменшення водного стоку. Непоодинокі випадки забруднення Луги побутовими стічними водами, неочищеними викидами промислових підприємств. Зрештою, і люди часто поводяться непорядно: викидають до річки сміття.
Бережімо нашу річку Лугу, адже, якщо ми будемо байдуже ставитися до неї, то річки скоро може і не стати…
Територія поблизу Луги є гідрологічним заказником місцевого значення, який розташований поблизу сіл Бубнів, Хмелівка, Зимне, Заріччя, Хмелівка, П'ятидні та містечка Устилуг. У заказнику водиться пташка деркач, котра внесена до червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи.
Далі Луга протікає повз Заріччя, ще досі там збереглися рештки старого довоєнного мосту, а потім плине до Білих Берегів, які названі так через значні поклади крейди в тій ділянці через яку вона протікає.
… Уже багато століть річка Луга несе свої води до Європи, на своєму віку вона бачила князів і татар, поляків, австрійців, німців і багато чого іншого. Кажуть, що вода має пам'ять, може зберігати побачене. Хтозна… 
Луга – це краса нашого краю, але має вона і свій біль – це те, як люди байдуже ставляться до неї…
 Бережімо те, що нам дав Бог і природа, аби нащадки не згадували про нас погано.
Богдан Янович, науковий співробітник історичного музею.
 

Розділ новин: 

Коментарі

Схожі новини: