ВАЛИ У ВОЛОДИМИРІ – ВІДГОМІН МИНУЛИХ ВІКІВ

ВАЛИ У ВОЛОДИМИРІ – ВІДГОМІН МИНУЛИХ ВІКІВ
ВАЛИ У ВОЛОДИМИРІ – ВІДГОМІН МИНУЛИХ ВІКІВ

Історія наукових досліджень території дитинця та князівської резиденції у Володимирі-Волинському сягає кінця 19 ст. Перші результати були отримані під час археологічних розкопок експедиції А. Прахова у 1890-х роках. Протягом 1920-1930-х років цей об`єкт комплексно досліджував О. Цинкаловський. У післявоєнний період тут працювали численні наукові експедиції під керівництвом М. Кучінка, П. Рапопорта, К. Малевської.
Виходячи з результатів археологічних досліджень, а також з аналізу історичних джерел, зокрема, Галицько-Волинського літопису, можна стверджувати, що виникнення дитинця слід датувати кінцем 10 – початком 11 ст., що збігається з часом першої писемної згадки про місто (988 р.) Земляні фортифікаційні укріплення (вали) за матеріалами розкопок датуються часом не пізніше середини 12 ст.
Укріплене городище, яке займало територію близько 1,5 га, за формою близьке до чотирикутника, одна зі сторін якого вигнута дугою. Городища такого типу виявлені також у Пересопниці, Острожці, на землях поморських та полабських слов’ян (Польща, Німеччина).
Дитинець являв собою систему захисних укріплень, яка була розрахована на тривалу облогу. Потужні земляні вали були оточені глибокими ровами, заповненими водою. На валах були розміщені дерев`яні стіни зрубної, або каркасної конструкції (по аналогії з укріпленнями інших міст давньоруської доби). Рови були обладнані підйомними мостами, а в’їзні брами захищені сторожовими вежами. 
З південного та східного боку підступи до городища були захищені болотистими заплавами р. Луги та її притоку – Смочі. Дослідники (О. Цинкаловський, П. Рапопорт) припускали, що існували гідротехнічні споруди на р. Лузі, які дозволяли підіймати рівень води – що робило місцевість майже неприступною.
В літописі «Повість временних літ» є згадка (1097 р.) про такі деталі фортеці, як вежі, заборолі, скважини-бійниці.
На території городища знаходився князівський палац – терем, церква, численні господарські споруди та житлові приміщення (для обслуги та війська). Згадки про ці об’єкти є у літописах, проте місцезнаходження палацу та церкви досі точно не встановлене.
На початку 13 ст. володимирська фортеця була надзвичайно складна, велика, мала потужний озброєний гарнізон. У 1234 р. до міста підійшло військо угорського короля Андрія, проте він не наважився на штурм добре укріпленого замку, «…бо і в німецьких землях не бачив такої фортеці, і стояли воїни на стінах, і їхні щити й зброя блистіли, немов сонце».
Попри досконалу для того часу фортифікацію, володимирський замок не зміг захистити місто від монголо-татарської навали у 1242 р. Монгольське військо було найдосконалішою армією світу, і мало на озброєнні спеціальні технічні засоби для руйнування фортець. Навіть потужні стіни не витримували ударів таранів та катапульт. Увірвавшись у місто, монголи знищували все вогнем і мечем. Літопис згадує, що після відходу орди місто було безлюдним, а церкви, які стали останніми бастіонами опору, були заповнені мертвими тілами.
Але дуже швидко захисні укріплення були відновлені, завдяки діяльності князя Данила Романовича (Галицького), який спрямував зусилля на посилення оборони Волинсько-Галицької держави, з метою позбавитися залежності від Золотої Орди.
Швидке будівництво Данилом замків, фортець, укріплених міст не укрилося від пильного ока монголо-татар, та викликало незадоволення золотоординських ханів. У 1261 р. на Волинь та Галичину вирушило велике монгольське військо, під керівництвом досвідченого воєначальника Бурундая. Данило з молодшим братом, князем Васильком, не мав достатньо сил для відсічі монголам. Бурундай наказав Данилові «розметати», знищити усі укріплення Львова, Звенигорода, Галича, та інших великих міст. Підійшовши до Володимира, військо Бурундая зупинилося в Житанях. За наказом Бурундая, володимирський замок був підпалений, і горів цілу ніч. Після цього монгольський воєвода наказав князю Васильку додатково розкопати земляні вали.
Після цього, Бурундай з ордою вирушив на Польщу, знищивши місто Сандомир, і змусивши брати участь у поході волинських князів.
Події 1261 р. перекреслили сподівання Данила Галицького позбутися ординської «опіки». У 1264 р. він помер у своїй резиденції у м. Холмі.
Дослідники припускають, що укріплення володимирського замку були відновлені й після навали Бурундая. У 1283 р. в літописі розповідається про те, що Володимир був взятий в облогу військом хана Телебуги, і татари «вбивали жителів, що виходили з міста».
У 1340 р. польський король Казимир Великий захопив Галичину і Волинь. Невдовзі він розпочав будівництво нового, кам’яного замку на володимирському дитинці. Будівництво тривало впродовж 2 років, але було призупинене у зв’язку зі смертю короля Казимира. Скориставшись цим, литовський князь Любарт захопив Володимир, а укріплення недобудованого замку були розібрані. Тесаний камінь – дефіцитний на той час будівельний матеріал - вивозився до Луцька і був використаний для будівництва тамтешнього замку (відомого нині як замок Любарта). 
Фундаменти мурованого замку короля Казимира у Володимирі були й залишаються цінним об’єктом наукових досліджень протягом 20-21 ст. Проте, їхня локалізація та дослідження ускладнені через наявність масових поховань жертв політичних репресій (у 1939-1941, 1944 – 1954 рр. на території дитинця була тюрма НКВС, де проводилися масові розстріли. У 1941 – 1944 рр. екзекуції проводилися німецькими нацистами). У збірці Володимир-Волинського історичного музею зберігаються зразки будівельних матеріалів замку, а також виявлена археологами зброя та предмети побуту 14 ст.
Нині територія давньоруського городища є пам’яткою археології та оборонної архітектури 10-14 ст. національного значення, і знаходиться під охороною держави.
Також у Володимирі збереглися фрагменти окольних валів по вулиці Івана Франка, неподалік пожежної частини. Вони захищали місто від ворожих нападів. Подібні вали були поблизу вулиці Миколаївської та на вулиці Луцькій.
Тож бережімо нашу історію.
Підготував Богдан Янович, науковий співробітник історичного музею імені Омеляна Дверницького.
 

Розділ новин: 

Коментарі

Схожі новини: