Представники бізнесу дещо достукалися до влади, але діалог має продовжуватися.
Сьогодні малий і середній бізнес дуже страждає від умов, які склалися в країні через пандемію коронавірусу, і не в меншій мірі потерпає від деяких законодавчих ініціатив та владних рішень.
Ми давно не чули про акції протестів, які влаштовували підприємці, а за останні кілька тижнів уже вкотре описуємо такі на сторінках видання. Як розповіла очільниця Володимир-Волинської спілки промисловців і підприємців Наталія Любімцева, зараз підприємцям доволі важко триматися на плаву. У сферах торгівлі та послуг усе більше обмежень, що пов’язані з умовами, в яких вони мають право працювати.
Власники бізнесу в місті вже збиралися неодноразово під час карантину з вимогою дозволити їм торгувати, заробляти кошти, щоб годувати свої сім’ї. Вперше такі збори вони провели 27 квітня. Власники малого та середнього бізнесу вимагали від влади підтримати їх і дозволити розпочати роботу. Тоді вони підготували відповідне звернення до міського голови, яке підписали присутні. Петро Саганюк звернувся до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням дозволити працювати ринкам (усіх типів) та бізнесу, а також послабити умови карантину для ведення бізнесу.
На початку листопада підприємці разом із працівниками знову зібралися на чергову акцію протесту. Біля міської ради вони вимагали скликати позачергову сесію. Це потрібно, щоб затвердити рішенням сесії протокол комісії ТЕБ і НС, аби підприємства могли працювати із дотриманням карантинних вимог у «червоній зоні», в якій опинилося місто, і щоб цим протоколом могли керуватися правоохоронні органи, які на той час уже почали складати протоколи про порушення підприємцями карантину. Як розповідає Наталія Анатоліївна, було складено 25 протоколів і зараз тривають суди, де підприємці доводять свою правоту. Сесія тоді відбулася. На ній було прийнято рішення направити звернення до державної комісії ТЕБ і НС щодо незастосування певних обмежень на території Володимира-Волинського.
Карантин створює чималі перешкоди для роботи різноманітних закладів та установ, особливо завдає шкоди бізнесу, який з усіх сил змушений виживати, забезпечувати роботою, платити податки. Уже неодноразово підприємці згуртовувалися, щоб разом донести до влади, що вони мають право на працю і просять посприяти їм у цьому.
Зараз діє карантин вихідного дня. У суботу та неділю заклади громадського харчування, кінотеатри, торгівельно-розважальні та спортивні центри, торгові точки, що не пов’язані з реалізацією харчової продукції та засобів першої необхідності, зачинені. Їхні потенційні клієнти саме на вихідні мають час, щоб відпочити чи придбати необхідні речі, одяг, взуття. Через заборону працювати у ці дні підприємці несуть чималі збитки. А підтримки держави, на жаль, не вистачає, щоб їх покрити. Тоді були написані листи-звернення Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю.
Поряд із тим, що карантин вихідного дня змушує багатьох підприємців закрити свої заклади, над ними ще нависла загроза повного закриття бізнесу через впровадження касових апаратів. Акціями протестів вони вимагають, щоб їх почули та зрозуміли їхні потреби і дали нормально працювати.
17 листопада представники бізнесу з Володимира-Волинського їздили у Луцьк, щоб донести до влади свої проблеми, щоб їх почули. Двоє осіб з понад сотні присутніх на акції володимирчан, серед яких і Наталія Любімцева, ходили на зустріч з головою Волинської облдержадміністрації Юрієм Погуляйком, який пообіцяв зробити все від нього залежне, щоб допомогти протестувальникам. Вони вимагали скасувати карантин вихідного дня і паралельно виступали проти введення фіскалізації.
Як повідомила Наталія Любімцева, волинські підприємці їздили на акцію протесту в Київ. Під Верховною Радою вони вимагали, щоб підприємцям зі спрощеною системою оподаткування скасували введення РРО (касових апаратів) із 1 січня 2021 року. Бо якщо цього не відбудеться, то на власників бізнесу в такий складний час чекає ще й додаткове фінансове навантаження: потрібно буде придбати касовий апарат, подавати звіти, відповідно мати у штаті бухгалтера, який робитиме обрахунки. Та проблема не в купівлі касового апарата, який коштує від 8 до 15 тисяч гривень, не кажучи все про витрати на його обслуговування, чеки та все інше, а в тому, що, аби ввести його в роботу підприємцям, потрібно буде на кожен товар мати первинні документи, яких наразі у «спрощенця» немає. Це означає, що доведеться невідомо куди подіти товари, які є зараз у наявності у продажу, бо торгувати ними не можна буде. На порушників накладатимуть штрафні санкції. За кожну одиницю товару загрожує штраф у розмірі 51 тисяча гривень.
Підприємці з усієї України протестували проти закону, який змушує їх встановлювати класичні чи програмні РРО. Відтак вони просили владу вплинути на розв’язання проблеми і апелюють до альтернативного закону, що розширює можливості підприємців малого та середнього бізнесу.
Як розповіла заступниця голови ГО «Волинська обласна організація приватних роботодавців торгівлі комерційної сфери» Людмила Потіюк, понад сотня підприємців представляла інтереси усіх власників малого і середнього бізнесу Волині на акції протесту в Києві, що відбулася 1 грудня 2020 року. За кількістю протестувальників, яких налічувалося близько 60 тисяч, вона була масштабнішою за попередні.
- Збираючись на акцію, ми щоразу турбуємося про те, щоб площу не зайняли, так скажемо, «антимайданівці», тобто проплачений великим бізнесом натовп, який теж сюди приходить і скандує, що ми, підприємці, – це тінь (насправді ми всі легально працюємо). Лобісти РРО використовують усі методи, навіть організовують проплачені акції, - розповідає пані Людмила. – Якомога раніше ми приїхали в Київ, щоб депутати Верховної Ради побачили і почули саме нас. Представники з Волині стояли біля комітету Верховної Ради, і з 9-ої години ми зустрічали депутатів, які приходили на засідання. На словах вони нас підтримували, але, як ми зрозуміли, у суть законів не вникали. Того дня відбулося голосування за законопроєкт, який ми взагалі не підтримуємо. Його нам подали як великий компроміс. Хоч введення РРО для більшості відтерміновують, все ж для деяких так званих «ризикових» груп воно залишилося обов’язковим. Плюс інші «ризикові» групи зможуть додати у перелік будь-який момент постановою Кабінету Міністрів. А з 1 січня 2022 року касові апарати мають використовувати усі без винятку. Коли ми розібралися в суті цього закону, то люди були обурені і депутатів, що виходили з приміщення Верховної Ради, зустрічали надто емоційно, і навіть відбулися деякі сутички.
За словами Людмили Потіюк, 2 грудня частина підприємців лишилася чергувати біля Верховної Ради. А 4 грудня підприємці будуть збиратися знову і їхати у Київна акцію протесту, оскільки їхня основна вимога не виконана. Вони хочуть, щоб були прийняті законопроєкти 3853-1, 3993. Згідно з ними, діятиме спрощена система оподаткування (за якою зараз працюють), повертається книга обліку доходу (що була скасована), піднімається верхня межа річного обороту, який не піднімався уже кілька років.
Зазначимо, що у законопроєкті №4439-д, який був прийнятий 1 грудня, вказано, що від обов’язкового застосування РРО звільнили торгівлю через інтернет, роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах, окремі види діяльності ресторанів, кафе та ресторанів швидкого обслуговування.
Також звільнили від РРО діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів і подібних засобів тимчасового розміщення.
З обов’язкового РРО виводять реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів.
Діалог між підприємцями і центральною владою в Україні має продовжуватися. А новообрана місцева влада має звернути особливу увагу на представників малого і середнього бізнесу, почути їхні проблеми і допомогти їх розв’язати.
Вікторія Чаос
Коментарі