Саме таким є життєве гасло художника і сильної духом людини Володимира Яніцького. Виставка художника з міста Курахове на Донеччині була презентована в історичному музеї імені Омеляна Дверницького у Володимирі. Вона організована музейниками спільно з благодійним фондом «Рокада». На презентацію пан Володимир прибув разом зі своєю чудовою дружиною Ганною Банніковою, яка у всьому його підтримує. Митець народився у 1971 році у місті Курахове. З дитинства чоловік мав проблеми із зором, та й зараз бачить дуже погано. Щоб заробити на життя, здобув фах масажиста. Але поганий зір не став перешкодою на шляху досягнення мрії – малювати.
Художник сказав, що поганий зір не став перешкодою на шляху до досягнення мрії – малювати. «Своїм прикладом показую, що які б не були умови, щоб в житті не сталося, потрібно залишатися людиною, гідним представником своєї нації», - зазначив художник. До квітня 2022 року Володимир проживав у місті Курахове на Донеччині, потім евакуювався з сім'єю у село Чаруків Луцького району на Волині. З собою вивіз 50 своїх авторських картин. З 2014 року – волонтер, допомагає ЗСУ, бере активну участь у благодійних мистецьких заходах. Вже на Волині пан Яницький спробував себе в нових техніках. Раніше були тільки полотна, а на Волині став займатися розмальовуванням різдвяних іграшок, зробив серію прикрас з натуральних каменів – намисто, браслети. Також в'яже з лози.
У селі Колодеже Городищенської громади розмалював зупинку автотранспорту. Багато робіт зроблено в техніці розпис по тканині (прапор, одяг, торбинки). Лауреат і учасник багатьох національних і міжнародних конкурсів і фестивалів, колективних виставок.
«Гарно коли ти не сам, коли мистецтво дарує радість»,- говорить Володимир. Себе він називає людиною-мотивацією, призначення своє бачить в тому щоб творити картини, аби дарувати натхнення іншим людям, котрі опинилися у складних життєвих обставинах, але не зневірилися.
На презентації виступили начальник відділу культури Олена Омелюх, голова міськрайонного товариства сліпих Галина Маліц, друзі-художники, співробітники фонду «Рокада»
Окрасою презентації став виступ тріо «Мальви» з Устилузької школи мистецтв (виконували чудові українські народні пісні) та Денис Євтошук, котрий заспівав пісню «Ангели».
На картинах самобутнього митця можна побачити квіти, тварин, людей, борців за волю України – наших сучасників - людей незламних духом.
Володимир з дружиною називають себе «волинськими донеччанами», адже прибули вони разом із батьками із пекла війни, а Волинь стала для них рідною, другою домівкою. Мешканці Чарукова на перших порах підтримували вимушених переселенців – приносили їм картопельку, огірочки.
Тепер художник з сім'єю уже сам обробляє родючу волинську землю, яка віддячує їм овочами.
Виставка буде експонуватися в музеї до 31 липня, тож завітайте, щоб помилуватися.
Володимир Яницький каже : «У своїх роботах я намагаюся наочно показати, що все можливо, було б бажання! Просто потрібно бути впевненими та вірити у свої власні сили».
Тож побажаймо йому нових творчих звершень під мирним небом України.
Богдан Янович, науковий співробітник історичного музею.
Коментарі