(24.10.1956р. – 22.09.2023)
Вже рік як жорстока смерть забрала у нас найкращу у світі людину. Життя розділилось на «до» і «після» і ніхто не в силах це стерти. В пам’яті завжди будуть самі світлі моменти життя, а разом з цим усвідомлення того, що повернути нічого не можна. Ні робота, ні щоденні клопоти, ні розради близьких людей навіть на хвилину не дають забути про тебе. Упродовж свого життя ти дарував нам любов і енергію, душевне тепло і спокій, ласку і батьківську пораду. Час біжить невпинно, але біль втрати не залишає нас, не гояться душевні рани, не висихають сльози.
Ти відійшов у далекий світ, з якого не вертаються. Наше серце крається гірким болем. Душевний біль і вічний смуток поселився в наших серцях після того, як ти залишив нас. Не передати словами, сльозами не виплакати цей біль втрати, який тягарем ліг у наші серця. Ми більше не почуємо твій голос, ти більше не ступиш на рідний поріг, не посміхнешся, не заговориш. Людяністю і добротою був освітлений твій шлях. Лишив ти все: щасливі дні та мрії. Життя тобі вділили мало літ, але скільки багато усього ти для нас зробив. Ти любив усіх: сім'ю, родину, друзів. Ти був щира, проста, справедлива людина. Вистачало для всіх . твоєму серці тепла і для кожного у тебе була краплина добра. Ми так сумуємо за тобою. Душа кричить, плаче, розривається. Як тяжко жити без тебе. Звідки виглядати? Пробач, що не змогли тебе врятувати. Ти завжди будеш жити в наших серцях.
Дякуємо Богу, що ти був у нашому житті. Спи спокійно. Хай сонечко зігріває твою могилу.
Ми щодня молимо Всевишнього за тебе. Нехай ніщо не потривожить тебе у Царстві Небесному.
Вічний спокій і Царство Небесне твоїй душі. Ми любимо тебе і пам'ятаємо.
Поки ми живі – ти з нами.
Дружина, діти та онуки.
Коментарі