Чи таким має бути карантин на автостанції?

Ранній холодний вечір опускається на зимовий Володимир-Волинський. Погода – осіння. Холодний вітер, сирість, мряка. Люди, які чекають маршруток, ховаються під дахи приміщень, і насамперед – автостанції. Літня жінка сідає прямо на підлогу.  Молодші заходять до зали чекання і спинами притуляються до обернених спинок лавок. А пасажири, які очікують на автобус далекого прямування, відпочивають у куточку автостанції, зігріваються, притулившись до дорожніх сумок. І десь поряд чатує підступний коронавірус… Але все це називається «карантин». Нехай буде карантин, але куди ж подітися людям?