Середньовічне розв’язання проблеми незаконних ровів, по яких нечистоти пливуть у Лугу і Буг

Публікації

Середньовічне розв’язання проблеми незаконних ровів, по яких нечистоти пливуть у Лугу і Буг
Середньовічне розв’язання проблеми незаконних ровів, по яких нечистоти пливуть у Лугу і Буг

Уже декілька років триває протистояння мешканців вулиці Стуса з приводу того, що одні вболівають за екологію навколишнього середовища, а інші – за те, що їх підтоплює.

Усе частіше в суспільстві лунають вислови про те, що патріотизм багатьох українців закінчується за порогом їхніх садиб або там, де розпочинаються їхні  власні інтереси. Ось саме власні інтереси та справжній патріотизм зіткнулися в протистоянні на вулиці Стуса в нашому місті. 
Про те, що обабіч невеликої затишної вулички з охайними оселями знаходяться глибокі рови, вже згадувалося в нашому виданні. Рови справді звужують вулицю, спричинюючи заваду як для руху транспорту (вже трапився випадок, коли автомобілі не змогли розминутися), так і для пішоходів, особливо для дітей. Та головне те, що рови стали руслом для сміття і всіляких нечистот, які течуть в глибоку трубу, що залишилася ще з часів цукрового заводу. І труба несе ці нечистоти в Лугу. А річка, як відомо, впадає в Буг, і наші сусіди-поляки отримують «приємний» подарунок від волинян. 
«Хай наші європейські друзі не вважають нас «невдячними» - із сарказмом сказала пані Раїса. Правда, європейці вже побували на вулиці Стуса. Гості з Німеччини, які відвідали своїх знайомих, аж з автомобілів вийшли і довго розглядали закаламучені, невідомо для чого призначені рівчаки. Потім вони сказали, що відчули себе в середньовіччі. Та деяких мешканців вулиці це не хвилює, і вони готові горло перегризти тим, хто надумає ліквідувати ці рови, бо ж, виявляється, їх підтоплює. Хоч причини підтоплення не встановлено, і офіційного звернення про підтоплення ні від кого не надходило. Такі питання вирішуються з допомогою відповідних служб, або встановлюється дренажна система присадибної ділянки.
Але все ж живуть на вулиці помірковані люди, які люблять свою землю і вулицю не на словах. Особливою активністю виділяється пані Раїса Д. та її сусіди. Жінка виросла цій вулиці, пам’ятає ті часи, що коли жахливих ровів не було і близько, а біля кожної оселі попід огорожею стелилися стежини, по яких приємно було ходити.  З власної ініціативи пані Раїса та її однодумці вирішили засипати рови, тим більше, що планом міського управління архітектури вони не передбачені і вважаються несанкціоновано вириті.. Ой, що тут почалося! Нещасні «затоплені»  накинулись на одиноку жінку з погрозами та прокляттями. На вимогу жителів прибули представники міської ради та муніципальної варти. Та якщо керівник житлово-комунального господарства міськвиконкому тримався лояльно і зайвої відповідальності на себе не брав, то муніципал відверто став на сторону «підтоплених». 
Ось що збирається у ровах замість чистої води.Але пані Раїса не здавалася. З проханням розібратися в ситуації жінка звернулася до Державної екологічної інспекції України, до газети Верховної Ради «Голос України», до міністра захисту довкілля та природних ресурсів, а також до міського голови Володимира-Волинського. Причому Раїса Василівна продемонструвала хорошу обізнаність щодо законодавства України.
- А як же положення про догляд і дотримання чистоти на прибудинковій території? Чи згідні жителі міста, щоб у річку, де вони відпочивають і купаються влітку, скидалися забруднені води? Особливо тепер, в умовах карантину? В якому документі зазначено, що можна рити такі канави, які мають до двох метрів глибини, перед житловими будинками? Чи було обстеження тих садиб, власники яких скаржаться на підтоплення, відповідною  комісією, і які зроблені висновки? Чому скаржники на підтоплення допускають сморід та інші незручності для інших мешканців вулиці? - ці та інші питання поставила пані Раїса працівникам інстанцій, до яких зверталася. 
Раїса Дмитрус (перша зліва) пам’ятає вулицю без ровів, зі стежинами біля кожного двору.Найбільш толерантною виявилася відповідь Державної екологічної інспекції у Волинській області.  Цитуємо:
«Інспекцією 16-21.09.2020 року проведено позапланову перевірку в частині додержання вимог природоохоронного законодавства Володимир-Волинською міською радою. За результатами встановлено, що Володимир-Волинською міською радою не забезпечено: виконання заходів щодо охорони вод в річці Луга; контроль за недопущенням несанкціонованих скидів господарсько-побутових стічних вод в канави на вулиці Стуса, організація роботи щодо ліквідації несанкціонованих скидів жителями вулиці Стуса; контроль за додержанням фізичними особами мешканцями вулиці Стуса вимог у сфері поводження з рідкими побутовими відходами; контроль за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою. При виявленні порушень посадових осіб Володимир-Волинської міської ради притягнуто до адміністративної відповідальності та внесено обов’язковий до виконання припис». 
То виникає питання: в чому ж не права пані Раїса, який закон порушила ця жінка? Що поганого зробила, виборюючи право жити в цивілізованій європейській державі із зеленими лісами і чистими ріками? Та, мабуть, в тому й біда наша, що багато хто в нашій державі живе за принципом «аби мені було добре».
Зовсім недавно молоді люди із сільської місцевості однієї з ОТГ підняли питання про врятування рідної річки, на якій пройшло їхнє дитинство. Річка заростає, вода віддає смородом, і навіть соромно читати, що дана акваторія є Державним заповідником. А як заростають пустирі, які стають пристанищем лисиць, тхорів і навіть небезпечних плазунів. І, як не дивно, нікого це не хвилює. Ніхто не підтримав сміливих молодих чоловіків, які виступили на захист і відродження річки. Ніхто! А в цей час кабінети сільських рад аж запруджені працівниками, які при досить солідних заробітних платах самі не дуже добре уявляють, за що вони відповідають і за що отримують гроші. Тож не дивно, що у сільських жителів звужується вибір чергового депутата і зменшується бажання йти на вибори. Але це так, до слова… А рови на вулиці Стуса і досі там, поки грім не вдарить… Поки не випаде сніг, не присипле злощасні рови, поки туди не вскочить автомобіль або не впаде людина похилого віку чи дитина. Ті ж, хто обіцяв вирішити питання з незаконними ровами, не поспішають. Грім ще не вдарив… А тим часом терміни, приписані для виконання, вичерпалися. Значить, законодавство або не діє, або його не дотримуються.
Алла Фісенко, м. Володимир-Волинський

Розділ новин: 

Коментарі

То вічна проблема приватної забудовитцілої області без мереж і вигод. Екологів Волині не турбує ця проблема. Є варіант звернення і приїзд їх. Назверненя в скарги про незаконне захопленя земельної ділянки і врізування у труби водовідведеня сусідом, що качає...нечистоти. А зтось колись перевіряв герметичність вигрібних ям? Скільки з них є зроблені за вимогами СНІП? А ви кажете грошей нема у бюджеті. Лиш поштрафувати по разів 5-10. Все подумають що і як зробити. А ні- хай перуть вручну і купаються в баліях.

Коментарі

Схожі новини: