Ми побували у відділенні стаціонарного догляду для постійного проживання і познайомилися з роботою цього закладу, дізналися більше про його підопічних та працівників.
Будинок літніх людей, геріатричний пансіонат, притулок для одиноких громадян похилого віку – так зазвичай називають пересічні містяни установу, де через певні життєві обставини змушені доживати віку переважно самотні люди на схилі літ. Їх привели сюди абсолютно різні життєві стежки. Хтось був успішним і реалізувався у професії, та не зміг створити власну сім’ю, інші роками будували свій затишний дім і виховували дітей, та вони покинули цей світ раніше за батьків або втратили дієздатність, а є й такі, хто по життю скитався так само розпорошено, як і міськими вулицями… Сьогодні вони знаходяться під опікою працівників відділення стаціонарного догляду для постійного проживання Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг).
Відділення працює вже понад два десятки років
У Володимирі-Волинському заклад, у якому надавали допомогу нужденним людям похилого віку, запрацював у січні 1998 року. Цікаво, що за рік до цього уже було організовано харчування для 50 бездомних людей та соціально не захищених верств населення.
Як розповідає інженер з охорони праці і завідувачка господарства Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Валентина Богацька, коли дитячий садок №5 перестав існувати, територію та приміщення передали на баланс управлінню соціального захисту населення. Згодом тут створили відділення медико-соціальної реабілітації. Проживали в ньому самотні старенькі упродовж трьох місяців, і була можливість прихистити одночасно до 20 осіб. Згодом відбувалися певні реорганізації, внаслідок яких утворилося відділення стаціонарного догляду для постійного проживання, яке ми відвідали.
Охайна територія та затишне приміщення закладу
Відділення розташоване в районі залізничного вокзалу на окремій та огородженій території. Тут знаходяться всі необхідні споруди для забезпечення відповідних умов роботи працівників та комфортного проживання підопічних. Територія дуже охайна та озеленена. Є зручні лавки і просторі альтанки, де під час прогулянки на свіжому повітрі можуть відпочити мешканці установи. До речі, одну з альтанок, так звану хатинку лісовичка, привіз та передав закладу заступник начальника управління соціального захисту населення Володимир Коломий. На території виділена ділянка землі, де знаходиться розлогий плодовий сад. Яблуні, сливи, алича, абрикоси щороку рясно дарують смачні плоди, якими залюбки ласують дідусі й бабусі, які тут проживають. На облаштованих клумбах скоро зацвітуть різнобарвні квіти. До речі, за ними доглядають працівники відділення разом із підопічними.
Варто зазначити, що у відділенні назріла необхідність облаштувати нові доріжки, оскільки старе асфальтове покриття та тротуарні плити в незадовільному стані. Вони суттєво ускладнюють рух людям похилого віку, яким часто непросто дається кожен крок або які пересуваються на інвалідних візках чи мають проблеми із зором. Ця проблема існує вже тривалий час і очікує вирішення. Благоустрій - у планах. Уже підготовлена відповідна документація на заміну паркану, укладання бруківки, встановлення нових альтанок та лавок, оновлення клумб і озеленення. Мешканці та працівники надіються, що незабаром усе це реалізують.
Саме ж приміщення, де проживають одинокі пенсіонери, нещодавно було реконструйоване з повною зміною планування. Раніше тут для проживання літніх людей було передбачено лише 3 кімнати (2 жіночі й чоловіча). Через те, бувало, що в одному приміщенні мешкало й по 8 осіб. Близько шести років тому завдяки тодішній директорці терцентру Галині Борис, яка сама спланувала орієнтовний вигляд приміщення, було здійснено реконструкцію і ряд ремонтних робіт, а також майстри перекрили дах, замінили вікна та двері. Кошти на це виділили з місцевого бюджету. Тепер тут усе облаштовано для зручності мешканців та працівників, усюди просторо, охайно і по-домашньому затишно.
Після ремонту розмежували чоловічу та жіночу частини приміщення, встановили окремий сучасний санвузол та душові кабіни.
Підопічні закладу живуть по 2-3 особи у просторих кімнатах. У відділенні облаштована кімната відпочинку зі зручним диваном та телевізором, де старенькі можуть проводити час за переглядом фільмів чи передач, є велика їдальня зі стільцями та столами, обладнана усім необхідним кухня. Також є пральня.
Тут проживає 15 осіб, восьмеро із них – лежачі хворі
Заклад передбачений для надання допомоги 15 особам похилого віку. Зараз стовідсоткова наповненість відділення. Тут перебуває 13 жінок і 2 чоловіків. Двом наймолодшим підопічним по 65 років, переважній більшості мешканців – за 80, а двоє осіб найповажнішого віку – їм по 92 роки. Нині тут під цілодобовим наглядом фахівців перебувають люди з різними захворюваннями, деякі перенесли інсульт, дехто має інвалідність, восьмеро осіб – прикуті до ліжка.
Не залежно від набутого досвіду і життєвого шляху, доживають віку вони тут усі єдиною дружною родиною. Поважають одне одного, залюбки спілкуються і проводять час разом.
Перебування у закладі відбувається згідно з усіма нормами та рекомендаціями, тому у відділенні є розпорядок дня, відповідно до якого побудована робота персоналу і за яким тут живуть підопічні. О 7.00 – підйом. Після цього час на гігієнічні процедури. Далі відбувається обхід, після якого старенькі йдуть у їдальню на сніданок. Зазначимо, що лежачих хворих годує персонал. Обов’язково зранку – прийом медикаментів за призначенням лікаря та здійснюються інші необхідні маніпуляції для підтримання та покращення стану здоров’я хворих. Близько трьох годин у першій половині дня передбачено на прогулянку, на зустріч у стінах з відвідувачами, виконання особистих справ та культмасову роботу. Після цього мешканці обідають і відпочивають. Опісля мають час на денну прогулянку, виконання господарських робіт (ремонт, прання, прибирання у тумбочках). Вечеряють о 17-ій годині. Після прийому їжі в теплу пору року, коли день довший, можлива вечірня прогулянка або ж зустрічі з рідними та близькими. Ближче до 20.00 – вечірній чай. Також виділено час на перегляд телепередач. Далі після гігієнічних процедур – сон.
-Щоб старість була на радість – це кредо, яким користуються, і правило, якого дотримуються у закладі. Колектив відділення робить усе від нього залежне, щоб підтримати стан здоров’я підопічних, аби їхнє перебування у закладі було максимально комфортним, а кожен прожитий день приносив радість. Тут облаштували все максимально по-домашньому, - розповідає завідувачка відділення стаціонарного догляду для постійного проживання Тетяна Чигрин. – Старенькі перебувають тут на повному державному утриманні. Вони одержують широкий спектр соціальних послуг, забезпечуються одягом, взуттям, постільною білизною, засобами гігієни, наявне все необхідне для реабілітації (інвалідні візки, ходунці, милиці). Тут передбачене 4-разове збалансоване дієтичне харчування. Ретельно обираються продукти, постійно перевіряється наявність сертифікатів якості на кожен товар. У раціоні наших підопічних багато вітамінів, сезонних овочів та фруктів. Вони дуже люблять плоди з нашого саду, особливо яблука, які наші працівники натирають на тертці, щоб споживання було максимально комфортним. Підопічним забезпечений цілодобовий догляд, надається медична допомога. Відділення тісно співпрацює із сімейним лікарем Наталією Лісничок. При виникненні проблем зі здоров’ям хворого відвозять у ТМО для огляду та консультацій вузькоспеціалізованих фахівців, для проходження УЗД-обстеження та взяття аналізів.
Як розповідають працівники відділення, мешканці закладу отримують фахову психологічну допомогу. До карантину психологиня Юлія Іванова двічі на тиждень зустрічалася з бабусями й дідусями, проводила з ними бесіди, організовувала ігри та гурткову роботу. Зараз із дотриманням усіх протиепідеміологічних норм вона за потреби приходить для індивідуальних консультацій.
Дозвілля стареньких намагаються зробити різноманітним
Взагалі карантин вніс суттєві зміни в роботу закладу. Раніше підопічні могли вільно покинути територію відділення для прогулянки з відвідувачами і навіть полишити заклад терміном на місяць (написавши відповідну заяву) й провести час під наглядом родичів. Крім цього, стали значно рідше приходити відвідувачі, а у період жорсткого карантину зустрічі взагалі були заборонені. Хоча раніше стареньких часто відвідували діти та молодь, студенти місцевих навчальних закладів і слухачі Університету третього віку. Як пригадують працівники відділення, часто гостями були учні вищого професійного училища (група будівельників), які вітали мешканців з нагоди різноманітних свят і навіть дарували подарунки. А ще, що не менш важливо, – спілкувалися з людьми похилого віку. Не забувають про підопічних закладу студенти педколеджу, учні початкових класів гімназії ім.О.Цинкаловського з класоводом Оленою Жуйводою та школярі з ліцею «Центр освіти». Вони завжди натхненно готують для стареньких різноманітні виступи й подарунки ручної роботи, а бувало, що й випічкою пригощали. Часто зі святковими програмами тут виступав хор «Журавка», який діяв на базі Університету третього віку, дарував свою творчість хор «Мужність».
Тетяна Чигрин каже, що навіть під час карантину дозвілля стареньких намагаються зробити яскравим. Тут проводять гурткову роботу. Зараз дещо рідше, бо фізичні недуги, які скували тіло більшості підопічних, не дають можливості займатися рукоділлям. Усі гуртом відзначають дні народження дідусів і бабусь, вітають щирими словами і ласують святковим тортом. Проводять інші святкові заходи в межах відділення. Виділяють час для читання преси, бо підопічні цікавляться подіями у країні. А ще, за словами завідувачки, у планах чимало заходів, щоб зробити перебування тут ще більш приємним. Обдумують ідею створення у майбутньому щось на зразок живого куточка, щоб підопічні могли піклуватися про тварин, тим більше, що є серед мешканців такі, хто дуже любить котиків.
Їхня робота – щоденно дарувати опіку і піклування людям похилого віку
Тетяна Чигрин очолила відділення пів року тому. За її словами, попередня завідувачка Олена Козачук доклала значних зусиль для організації роботи відділення, щоб працівникам тут було комфортно трудитися, а підопічним – проживати. Тетяна Володимирівна продовжує роботу в цьому напрямку і має власне бачення розвитку відділення. Вона вдячна за підтримку у всіх починаннях керівництву та працівникам терцентру, які дбають про заклад для одиноких людей похилого віку і в усьому допомагають колективу: Георгію Самчуку, Валентині Богацькій, Ірині Переходько, Світлані Троць, голові профспілкового комітету Галині Локтіоновій та іншим.
Тетяна Чигрин каже, що самовіддана робота колективу відділення заслуговує найвищої подяки. Працівники закладу щоденно допомагають підопічним і підтримують їх, а це – вияв милосердя, людяності та любові до ближнього.
- Відповідальною є робота медичних сестер Ганни Корчук і Тетяни Романюк, які не тільки виконують приписи лікаря, а й двічі на день оглядають кожного мешканця нашого закладу, вимірюють артеріальний тиск, температуру, надають медичну допомогу і моральну підтримку, - розповідає Тетяна Володимирівна. – Молодші медичні сестри Галина Решетило, Нонна Токарєва, Ніна Богдан, Оксана Зінь, Ірина Оніщук, Валентина Баляс цілодобово стежать за самопочуттям підопічних, дбають про їхній зовнішній вигляд, при потребі годують, виконують гігієнічні процедури. Сестра-господиня Наталія Гринюк дбає про підбір продуктів та відповідає за роботу складу м’якого інвентарю, а кухарі Галина Ткачук і Надія Байбух із любов’ю готують смачні страви.
За словами завідувачки, працівники відділення у період пандемії зіткнулися з нелегким випробуванням – у чотирьох підопічних був виявлений коронавірус. Вони потребували амбулаторного лікування, тому догляд за ними здійснювався у стінах відділення. Для них були створені усі відповідні умови. Терцентр забезпечив працівників костюмами індивідуального захисту та іншими протиепідеміологічними засобами, і вдалося уникнути поширення інфекції та врятувати захворілих. Щоб надалі убезпечити себе від загрози інфікування, усі мешканці закладу пройшли вакцинацію, працівники теж отримують щеплення.
- Я дуже горджуся колективом. Той, хто тут працює, душу вкладає у свою роботу. Напевно, їм з дитинства прищепили любов і повагу до людей похилого віку, тому що вони приділяють максимум уваги нашим підопічним, цікавляться їхнім життям, вислуховують їх. І звичайно ж, на найвищому рівні виконують свої професійні обов’язки.
Працівники відділення намагаються знайти підхід до кожного, з повагою ставляться до їхнього віку, життєвого досвіду, особливостей характеру. Доглядати за людьми похилого віку непросто. Вони потребують моральної та фізичної підтримки, бо ж тіло не слухається. Потрібно бути дуже терплячим та уважним, щирим і відкритим. Такими є люди, які трудяться у відділенні для постійного проживання.
Валентина Тиненська
Коментарі