Володимирчанин за допомогою біолокації завжди знає, чи правильно йому встановили діагноз і чи підходять його організму виписані ліки

Публікації

Володимирчанин за допомогою біолокації завжди знає, чи правильно йому встановили діагноз і чи підходять його організму виписані ліки
Володимирчанин за допомогою біолокації завжди знає, чи правильно йому встановили діагноз і чи підходять його організму виписані ліки

До 40 років Олександр Куцик узагалі не знав, що таке хвороби. Проте коли серйозна недуга похитнула його здоров’я, він почав практикувати голодування та познайомився із давнім забутим методом діагностики – біолокацією.
Біолокація – це мистецтво і наука водночас. Вона є одним із засобів, що дозволяють знайти зв’язок між аналітичним розумом та інтуїцією. 
Зазвичай доступ до підсвідомості закритий «всезнаючою» свідомістю. Але коли в результаті тренувань контроль свідомості слабшає, із підсвідомості можна почати отримувати інформацію, що описує будь-який предмет, явище або процес простору, які оточують нас.
Як розповідає пан Олександр, біолокація – це не лише спосіб визначити правильний діагноз, а ще й філософія життя, яка допоможе дізнатися усю необхідну інформацію, що захована всередині нас.
- Коли у мене почалися проблеми із підшлунковою, я звернувся до лікарів, -  розповідає чоловік. – Місцеві військові лікарі сказали, що наразі потрібно лише медичне спостереження, адже причин болю може бути багато. Але я вже не міг терпіти. Зателефонували тоді у швидку. Мене одразу госпіталізували і почали лікувати. Згодом відправили в Луцьк в обласну лікарню. 
На третій день після госпіталізації лікар, який оглядав пана Олександра, порекомендував йому поголодувати 14 днів. 
- Таких пацієнтів, як я, що погодилися голодувати, – одиниці, - розповідає Олександр Семенович. – Але на 10-й день голодування у мене біль просто зник. Потім я пролікувався ще два місяці, і мене виписали. Після цього випадку я почав цікавитися медициною та голодуванням, а згодом і біолокацією.
Першою прочитаною книгою, яку порекомендував Олександру Куцику лікар, була «Диво голодування» Поля Брегга. Саме за цією книгою чоловік почав практикувати голодування. Після цього знайшов ще одну книгу – «Три кити здоров’я» Юрія Андрєєва, якою захопився і використовував у повсякденному житті.
- Згодом у нас на ринку з’явилася книга «Біолокація для всіх» Людмили Пучко, яку я одразу придбав, - розповідає Олександр Семенович. – Рекомендую її прочитати кожному, хоча б декілька сторінок, де авторка розповідає свою історію, як вона прийшла до моменту, коли почала використовувати біолокацію.
Окрім читання літератури, Олександр Куцик також відвідав лекції, де навчали цього мистецтва.
За словами пана Олександра, про біолокацію знали досить давно, але із приходом прогресу і цивілізації про неї стали забувати. І використовувати це мистецтво дізнаватися необхідну інформацію дуже просто. Для цього необхідно зробити маятник. Це може бути різний предмет. Часто використовують обручку чи перстень на нитці, а також може бути виготовлений спеціальний маятник, якому кожен може поставити будь-яке питання.
- Для початку потрібно вибрати відповідний час для того, щоб ставити питання. Зазвичай це кожної години від 5-ї до 35-ї хвилини. Це час, коли на каналі енергії немає темної сили (акаші), - каже пан Олександр. – Потім необхідно вибрати поверхню, над якою ви будете тримати маятник. Для цього найкраще підходить дерев’яна дошка чи чистий аркуш білого паперу. 
Якщо ж підготовка пройшла успішно, тоді варто приступати і до самих запитань. Але, як розповідає Олександр Семенович, спочатку потрібно у  маятника запитати, як саме він буде показувати відповідь «так» і відповідь «ні».
- Можна задавати будь-які питання, на які можна отримати або ствердну, або заперечну відповідь. Проте ви ніколи не отримаєте правильної відповіді, запитуючи про майбутнє. І не варто використовувати біолокацію з метою збагачення чи наживи, бо це до доброго не приведе, - розповідає чоловік.
Саме таким чином пан Олександр перевіряє діагноз лікарів. Якщо ж маятник показав, що медик помилився, то він звертається до іншого спеціаліста. Також чоловік каже, що завжди так перевіряє призначене йому чи його рідним лікування, чи сумісні препарати між собою і чи підходять вони йому у конкретному випадку.
- А ще я за допомогою маятника для декого із моїх друзів і знайомих дізнавався, чи дійсно вони захворіли на коронавірусну хворобу. Моя інформація підтверджувалася за декілька днів, коли приходили результати ПЛР-тесту. Але людина вже точно знала. У кого не було ковіду, той уже не переживав, а хто мав цю хворобу, лікувався і був на ізоляції, - каже пан Олександр.
Ще, за словами Олександра Семеновича, біолокація допомагає прийняти важливі рішення у житті. Наприклад, одного разу зателефонував до чоловіка син із проханням перевірити, чи варто йому переходити на іншу роботу, де запропонували вищу зарплату. Пан Олександр отримав негативну відповідь і передав її синові. Але той сумнівався і перепитував у батька ще декілька разів. Проте відповідь була такою ж. Тому син Олександра Семеновича залишився на своєму робочому місці, де згодом, як дізналися про те, що він хотів піти в іншу фірму, збільшили зарплату вдвічі.
Світлана Пасічник, м. Володимир-Волинський
 

Розділ новин: 

Коментарі

Схожі новини: