Про лебедину вірність знають усі, про неї складені поезії та пісні. Цю вірність ставлять за приклад. Лебедині зграї, як правило, дружні та намагаються триматися разом. Проте є випадки, коли лебідь може «згубитися». Чому так відбувається, можуть пояснити лише досвідчені орнітологи, але вони далеко не завжди поряд з нами, а тому на допомогу птахові, який відбився, приходять люди.
Саме про такий випадок нам повідомила пані Наталія Шевченко, працівник Оваднівської сільської ради. Наталія Дмитрівна сама брала участь у порятунку птаха.
Минулого тижня робітник комунального господарства повідомив, що на сільській дорозі, де рухається транспорт, сидить лебідь. Пані Наталія разом з колегою рахували за потрібне побачити птаха на власні очі. Лебідь сидів у траві. Це був молодий птах, сірого кольору, із-за якого він майже зливався з дорогою і тому ставав непримітним для водіїв. Жіночки пригощали лебедя хлібом, але птах грізно сичав. Птахові загрожувало бути розчавленим автотранспортом або розірваним собаками. Могли покалічити й діти, які в цей час проходили дорогою. В той час, як одні фотографували птаха, інші кидали в нього каміння.
- Ми пригадали, що в одному з випусків «Міста вечірнього» розповідалося про порятунок лебедів, - розповідає пані Наталія, - і вирішили звернутися до редакції. Нам порадили звернутися до Луцького зоопарку. Але працівники зоопарку відповіли, що існує природний добір. Лебідь, можливо, нездужає, а тому нічого страшного, як з ним щось трапиться.
Проте добрих душею людей така відповідь не задовольнила, тим більше, що стало відомо про зграю лебедів, які плавали на оваднівському ставку. Очевидно, від них і відбився лебідь.
Начальник комунального господарства Іван Богданович Недокус вирішив зловити лебедя з допомогою ковдри, яку накинули на птаха. Наталія Шевченко скористалася власним авто. Про птаха також подбали працівники центру надання соціальної допомоги. Дружніми спільними зусиллями лебедя привезли на берег ставка. Побачивши своїх, він відразу кинувся у воду.
Звичайно, птах не подякував своїм рятівникам. Але це замість нього зробимо ми. Ми щиро дякуємо всім, хто допоміг птахові повернутися до рідної сім’ї. А візуальну розповідь зроблять світлини, які нам надіслали люди, що допомогли лебедеві.
Антоніна Булавіна с. Овадне
Коментарі