Ми ніколи не бачимо, як запалюються зорі. Ми лише спостерігаємо зорепади та загадуємо бажання. А зірки також народжуються. Десь там, в глибині космосу, біля великої зірки народжується маленька зірочка і незабаром виростає у велику яскраву зорю.
Так і ті люди, які стають зірками, кожен у своїй планиді. І більшість з них ще в ранньому дитинстві виявляють свої таланти, зустрічаючи на своєму шляху мудрих порадників і педагогів. Вероніці Соловенюк, яка з’явилася на світ 30 червня 2018 року у Сельці, пощастило з батьками. Саме Сергій Миколайович та Ірина Ростиславівна серцем відчули, що у їхньої доні є талант. За бажанням мами в 4, 5 роки Вероніка почала відвідувати танцювальну студію «Starling», так опановувала мистецтво бального танцю. Після того, як ця студія припинила свою діяльність, дівчинка перейшла до «Dancer studio» де, окрім вальсу, вчилася танцювати ча-ча-ча, квікстеп, джайв та інші. Нині Вероніка вже перейшла до N класу. Цей рівень вже допускає взяти участь у напів - фіналі та у фіналі.
Нещодавно Вероніка захищала Волинь у чемпіонаті України зі спортивних бальних танців, який відбувався у Львові. Юна танцівниця демонструвала свій талант і вміння у сольному виступі «Школа» та «Діти». У номінації танцюристів до 10 років Вероніка виборола 1 місце, а категорії до 8 років посіла 2-ге. Нагородами стали медалі та смачні цукерки.
Таланти дівчинки не обмежуються тільки танцями. «Амплуа» у Вероніки досить широке. Дівчинка зізнається, що найбільше вона любить малювати, а тому відвідує «Палітру талантів». Також Вероніка не байдужа до англійської мови. Не зважаючи на те, що цю іноземну мову вона вивчає у школі, дівчинка ще й прагне поглибити знання, відвідуючи гурток англійської мови у студії «Сова».
У Вероніки ще й співочі гени. Вона постійно удосконалює співоче обдарування у ЦПО.
Минулого року Вероніка стала першокласницею. На жаль, перший у її житті Першовересень збігтися з трагічною подією, яка затьмарила радість свята. Цього ж дня, коли дівчинка в українському національному одязі готувалася до урочистої посвяти в першокласники, проводжали в останню путь її улюблену бабусю – 56-річну Наталію Олександрівну. Несподівана смерть цієї жінки, яка все своє життя нагадувала енергійну і невтомну бджілку-трудівницю, шокувала все село, а для родини стала непоправним горем. Мабуть, пройдуть роки, але кожного разу 1 вересня Вероніка буде відвідувати дорогу і незабутню бабусю.
Так, Україна завжди була багата талантами, у тому числі і юними. І так хочеться, щоб у цих талановитих діток було майбутнє, щоб їх талант служив високому національному мистецтву, служив народу України. Завдання нашого суспільства – не дати, аби вітер перемін і труднощів не загасив ці яскраві вогники.
Антоніна Булавіна с. Селець Зимнівська ОТГ.
Коментарі