До рук полковника запасу Вітовщика Андрія Васильовича потрапила наша газета від 31 березня 2022 року з публікацією «Як світ приймає українських біженців». І найбільше його подивувала ілюстративна світлина, на якій зображено молодого чоловіка віку, що підпадає під мобілізацію. У кадрового військовика одразу виникло кілька питань і міркувань, які Андрій Васильович висловив у цій замітці.
Хто цей юнак, чому не захищає свій будинок, місто, Україну? Чи став на облік у нашому військкоматі? Чи повернувся з-за кордону в Україну, чи навпаки, утік за кордон?
Три з половиною мільйони наших громадян виїхало за кордон від війни, а за деякими даними і всі чотири мільйони. Чи є серед них чоловіки 18-60-річного віку? Хто і коли це перевірить в ДПС? Як «виловити» у місті, районі, області цих здорових і сильних чоловіків, які зобов’язані, але ухиляються від захисту своєї країни?
Зверніть увагу на той факт, що сотні авто з областей, охоплених війною, прибули в місто, район чи проїжджають до кордону – і ні одного прапорця України. Чому так?
Чому наші земляки там воюють із цими рускіми монголо-татарськими нелюдами, а вони тут скромно відсиджуються, а є нахаби, які «жирують»??? Любителі собачок і котів!
Я – офіцер, полковник у відставці, маю бойовий досвід, пройшов Афганістан, Чорнобиль, а ще далекий схід росії і чукотки. Я – мисливець, рибалка. Два роки служив у 120-му окремому розвідувальному батальйоні далекосхідного військового округу. До слова, не слід порівнювати наш батальйон біля китайського кордону зі скороченим кадрованим батальйоном Прикарпатського військового округу. Наш батальйон – це бойова одиниця, яка може вижити в екстремальних умовах, володіє зброєю, прекрасно орієнтується на місцевості. У мене душа рветься на шматки від несправедливості: син і зять – старші офіцери, двоє внуків – молоді офіцери ЗСУ. Вони – там, на війні, а Я – ТУТ.
У 2014 році, коли мені було лише 62 роки, на мої рапорти-звернення надійшли відмови, і то через місяць. Не взяли мене ні у військо, ні у з’єднання територіальної оборони й тепер. Дуже шкода: хоч я є немолодим воїном, але достатньо боєздатною людиною.
Я впевнений, що територіальну оборону слід укомплектовувати тільки офіцерами, які перебувають у відставці, і солдатами. І, звісно, без вікових обмежень – після 60 років.
Сам особисто записався до списку бажаючих служити в територіальній обороні. Але більше місяця ніхто не запрошує до служби.
Ще раніше звертався до нашого народного депутата від округу у Верховній Раді України із пропозиціями внести зміни до законів про участь колишніх військових, офіцерів у відставці (не залежно від віку) у діючих військових формуваннях з метою захисту своєї Батьківщини. Дали відповідь, що пропозиції слушні, але слід опрацювати їх у комітетах ВРУ. На жаль, змін немає.
Тому звертаюся через газету, щоб почули: народний депутате Ігорю Володимировичу й усі державні службовці Володимира та району! Зробіть усе можливе для організації служби колишніми військовими в захисті держави.
Перед Законом і Богом усі рівні, а захист Батьківщини і військова служба – святе.
Смерть путіну і його рашистському режиму. Слава Україні!
Полковник у відставці Вітовщик Андрій Васильович
Р.С.Андрій Васильович в момент підготовки його замітки завітав до редакції. Відбулася розмова, після якої стало відомо, що четверо чоловіків з його родини сьогодні беруть участь в активних бойових діях війни, яку розв`язав окупант, який в колишньому називався братнім народом. В прощальному рукостисканні відчув силу рук Вітовщика, а в очах помітив, а можливо здалося,ледь видну сльозу. Палкі його слова.Серцем і душою чоловік за Україну, за перемогу, за своїх і наших дітей.Дай, Боже, усім нам захисту і перемоги.
Коментарі