Час невпинно йде вперед, диктуючи свої жорсткі закони. Із кожним роком рідшають ряди тих, хто в 30-40-ві роки захищав українську землю від загарбників. Безсмертною славою вкрили себе наші захисники, а подвиг героїв, які вступили в нелегкий бій із фашистськими окупантами під селом Старий Загорів, навіки залишився в пам’яті волинян. Отож щорічно 12 вересня члени братства ОУН-УПА імені полковника Клима Савура з Володимира-Волинського приїжджають на цю священну землю, аби вклонитися героям і зустрітися з друзями. Не зрадили цій традиції ми й цього року, завдяки міському голові Ігорю Пальонці, який посприяв у тому, щоб нам був виділений транспорт. Володимирську делегацію представляло 12 чоловік. На наше запрошення відгукнулися і приєдналися до нас членкині «Союзу українок», усі бажаючі. За власним бажанням приєднався наш знаменитий оркестр «Арсен». Усі, хто прибув на зустріч, зібралися на традиційному місці біля старовинного монастиря. Саме тут вступили в нерівний бій наші герої. Відрадно, що прибули гості не тільки з Володимира-Волинського, а майже з усіх районів області і навіть із Львівщини. Нове покоління Волині представляла молодіжна організація «Сокіл». Відразу загомоніла торгівля, стріляли з гармат козаки. На прилавках з’явилися книги, які розповідають про доблесну боротьбу вояків УПА як з гітлерівськими зайдами, так і з радянськими «асвабадітєлями». Урочистість зібрала всіх, кого цікавить наша героїчна історія. Приїжджали цілі родини, привозили діток, які із захопленням слухали розповіді про героїчну минувшину.
О 13-ій годині розпочалася спільна молитва, яку відправив настоятель церкви, збудованої біля монастиря, отець Володимир, після чого поклали квіти до стели героїв. Затим відбувся мітинг, на якому виступали всі бажаючі, які записувалися у ведучого: депутати, громадські діячі, родичі загиблих. Та найбільш емоційним і яскравим був виступ відомого на Володимирщині патріота Дмитра Себія. Дмитро Олексович наголосив на неприпустимості існування в Україні Московського патріархату, втручання сусідніх держав у внутрішні справи нашої країни. Свій виступ промовець підсилював декламацією творів Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. Яскравий виступ Дмитра Себія присутні вітали дружніми бурхливими оплесками.
А далі відпочинок на природі, у колі друзів та однодумців, був прикрашений виступами гуртів художньої самодіяльності, які виконували українські народні та повстанські пісні. І тут знову відзначилися наші неперевершені оркестранти з «Арсена». Їхній музичний супровід успішно зливався з мелодійними піснями учасників концерту. Усі просто дивувалися, що під акомпанемент володимирського оркестру співають люди, які бачаться вперше в житті. Ось тільки шкода, що у святі не взяли участь відомі аматорські колективи Володимирщини.
Якщо гості зустрічі в чомусь і не зійшлися поглядами, то це в приготуванні традиційного козацького кулешу. Виявилося, що надто на сучасному рівні сприймаємо ми цю старовинну страву. А хіба в ті часи українці знали картоплю, моркву, та й цибулю не дуже часто вживали. У похід козаки багато харчів не брали. Їх годували степи, ліси та ріки. У куліш додавали пташине м’ясо: куріпок, перепелів, качок-лисок. Вдавалося вполювати і звичайну домашню курку. На м’ясній юшці варили пшоно, заправляли степовими травами і засмажували свіжим салом. Ось таким був справжній куліш. І враження від зустрічі залишилися найкращими.
Олександр Куцик, член Володимир-Волинського братства вояків УПА імені полковника Клима Савура
Коментарі