Щороку євреї, які представляють Карлін-столінську течію хасидизму, приїжджають відзначати день смерті свого праведника Шломо Карлінера. Цьогоріч у Володимир з’їхалося багато представників цієї релігійної спільноти. Про приїзд паломників та своє бачення ситуації, яка склалася щодо цієї події, розповів Володимир Музиченко, краєзнавець і автор книги «Володимир єврейський», нове й доповнене видання якої з кольоровими ілюстраціями щойно вийшло друком.
Шломо Карлінер – один із найавторитетніших цадиків в історії хасидизму. Очолював течію під назвою карлін-столінський хасидизм (названий так від містечок на території сучасної Білорусі – Карліна та Століна). У Людмир (так називали наше місто євреї з давніх часів) Шломо переїхав 1786 р. Він був застрелений російським солдатом під час молитви в синагозі у 1792р. Завдяки пошуковим роботам вдалося знайти фундамент огеля на місці поховання Шломо із Карліна, і в 1999 р. огель було відбудовано.
- Згідно з єврейською традицією, вшанування пам’яті померлих прийнято відзначати в день смерті, який називається йорцайт, - розповідає пан Володимир. – Узагалі в євреїв, згідно з єврейським календарем, який є місячним на відміну від юліанського чи григоріанського, усі дати співпадають з певним днем тижня. День вшанування Шломо Карлінера завжди припадає з четверга на п’ятницю. Тобто цей день починається увечері четверга. А вже в суботу ортодоксальні євреї нікуди не їздять і ніяку роботу не роблять. Відповідно вони залишаються на Шаббат. Оскільки тут зустрічаються люди з різних країн, це для них дуже важлива подія.
Як відомо, паломники на паркані біля будинку, де вони проживали, розмістили інформаційний банер для учасників заходу, на якому зображено територію колишнього єврейського кладовища. За словами пана Володимира, його вивісили для того, щоб застерегти представників касти коенів – священнослужителів, що походять з нащадків роду Аарона. Вони не повинні оскверняти себе дотиком до померлих і мають уникати навіть перебування під одним дахом з мертвим тілом, а також їм заборонено відвідування кладовищ.
Червоним кольором обведено розташування каплиці, де похований Шломо Карлінер.
Ще одна виділена ділянка позначає місце, де планується будівництво майбутнього готелю, куди зможуть паломники приїжджати і вже в нормальних умовах перебувати у нашому місті та забезпечувати всі необхідні потреби. Тут готуватимуть кошерну їжу, надаватимуть якісні послуги для відпочинку.
- Зрозуміло, що ніхто не вкладатиме великі гроші в готель, який працюватиме лише раз на рік, - каже Володимир Музиченко. – Це буде готель, який стане у пригоді всім, хто захоче скористатися послугами закладу.
Як раніше повідомляв пан Володимир, готель планується звести в центральній частині міста на вул. Драгоманова. Його спорудження в цій частині міста дозволить комфортне поселення до 80 відвідувачів при повному заселенні, а також створення до 20 нових робочих місць для місцевих мешканців. Окрім цього, проєктом передбачено підземний паркінг на 21 місце. Також пропонується влаштування додатково «кишені» для паркування авто вздовж вулиці. З метою збереження сформованої архітектурно-просторової композиції та образу сталого середовища оздоблення фасаду пропонується з урахуванням існуючої забудови міста.
Вшанування праведника відбувалося згідно з традицією: люди разом молилися і запалювали свічки. Потім, відповідно до Біблійних вимог, святкували Шаббат – святу Суботу. Як розповідає пан Володимир, карлін-столінські хасиди моляться досить емоційно: вони хитаються, коли моляться. Згідно із вченням юдаїзму, людина повинна віддаватися молитві настільки, що вона повинна «горіти», як вогонь горить. Це не дикунство, як пишуть «доброзичливці», а форма спілкування з Богом. Юдеї в молитві хитаються, ніби полум’я свічі, яка горить для Всевишнього, голосно проголошуючи молитви. Крім іншого, це стало причиною того, що люди скаржилися на шум пізно вночі. Я цілком розумію їх незадоволення. Були й інші проблеми з організацією. Серед них – недостатність місць у готелі.
- Я думаю, що такі речі треба враховувати при організації завчасно. «На ходу» певні нюанси, які виникають неочікувано, вирішувати дуже важко. Питання виникають тому, що є люди досить не акуратні. Але в основному смітили лише на тому подвір’ї, де перебували, - каже пан Володимир. – Якщо бути об’єктивним, то нам варто звертати увагу і на нас самих. Наприклад, якщо у нас в місті проводиться фестиваль, то на тому місці після заходу також залишається маса сміття і бруду. Є достатньо інших місць у нашому місті і за його межами, завалених сміттям без допомоги хасидів. Тому звинувачувати євреїв, що вони приїхали псувати нам життя у Володимирі, по-перше, необ’єктивно, а по-друге, варто спочатку поглянути на себе. Серед кожного народу знайдуться люди неакуратні. Якщо ж хтось піде зараз до тієї ділянки на вулиці Драгоманова, і я рекомендую це зробити, то побачить, як виглядає подвір’я: усе вичищено і сміття немає.
- Я люблю своє місто, - каже пан Володимир, - хотів би, щоб у нас усе було гарно і скрізь чисто, як у мене вдома. Але підійти до чужого обійстя, скажімо, де хтось робить ремонт, і там на подвір’ї стоять мішки зі сміттям під хатою, фотографувати це і виставляти на глум, я вважаю, є ознакою невеликого розуму і низької культури. Ми ж не можемо кожен мішок окремо вивозити на смітник. Сміття вивозилося двічі за три дні.
- Місцева влада надала паломникам в оренду приміщення басейну і Будинку культури. За це були сплачені кошти до міського бюджету, в тому числі за прибирання. Я не чув нарікань з приводу прибирання там, ми вдячні їм за це! На подвір’ї будинку, де була встановлена палатка, прибирання робили власними силами. Був орендований весь готель, це також немалі кошти.
У мене просте питання: комусь у нашому місті забороняють прийти помолитися на могилі своїх близьких? Ні. Чому тоді комусь не подобається, коли євреї приїхали і помолилися на могилі свого праведника, якого вони дуже шанують і цінують? Не потрібно із цього робити проблему. Недоліки в організації потрібно врахувати і виправити. Хасиди приїжджають сюди молитися щороку, але подібна ситуація виникла вперше. На жаль, цими днями мені доводилося бачити неприємні ситуації, коли наші люди під впливом алкоголю підходили і хамили, погрожували. Мені доводилося втручатися у ці ситуації. Дуже прикро було читати агресивні, відверто ксенофобські коментарі у фейсбуці.
Як розповідає Володимир Музиченко, із ним поділилися цікавою думкою, яку він підтримує. Чому б для хасидів, які приїжджатимуть у Володимир, не надрукувати щось на зразок пам’ятки, щоб люди могли ознайомитися з тим, що варто врахувати, відвідуючи наше місто: про підтримання чистоти, план місцевості, необхідні номери телефонів. Звісно, щоб не порушувати певну естетику міста, варто на час перебування хасидів встановити там контейнери для сміття, уклавши про це угоди з відповідними службами. Це питання організації.
Олексій Біянов, м. Володимир-Волинський
Коментарі