Для Євгенії Кучерини магазин став другою домівкою

Публікації

Для Євгенії Кучерини магазин став другою домівкою
Для Євгенії Кучерини магазин став другою домівкою

Як сьогодні живе волинське село? Звичайно, не так, як тридцять років тому. У чомусь – краще, а в чомусь – ні. Та все ж добрі зміни більше впадають у вічі. Та й люди звикають жити по-новому. 
У Житанях магазин не завжди був. А тепер у селі дві торгові точки, тут постійно людно.  У одній із крамниць, що в центрі, торгує Євгенія Кучерина. Ця енергійна жінка користується заслуженим авторитетом в Житанях. Вона завжди в центрі подій, розуміє і підтримує своїх односельців, сміливо й відверто висловлює власну думку. За це її і поважають житанці.
Народилася пані Євгенія 2 квітня 1952 року в Бегеті в селянській родині. Закінчила початкову школу в рідному селі, затим 4 роки відвідувала ЗОШ в Микуличах, а атестат про середню освіту отримала вже в Березовичах. 1969 року вступила до Луцького торгового училища, яке закінчила 1971-го. Спочатку працювала в Березовичах, а затим – у магазині села Хобултова, де і зустріла свого майбутнього чоловіка Адама Кучерину, який мешкав у Житанях. Переїхала у це мальовниче село. Народження доньок Людмили і Алли спричинило зміну місць роботи. Євгенія Костянтинівна трудилася в Ковелі на машзаводі, лаборантом-обліковцем у колгоспі ім. Чапаєва. Уже після розвалу Союзу фермер Віталій Затираха запропонував пані Євгенії працювати в сільському ларочку.  Згодом він переріс у магазин.
45 років мешкає Євгенія Кучерина в Житанях. За ці роки встигла, як рідне, полюбити це село, людей, які живуть поруч.
- Село дуже хороше. Люди дружні, працьовиті, люблять порядок. За останні роки Житані змінилися на краще. Виросли добротні оселі, біля кожної – садки, багато квітів. У селі ще при колгоспі поклали асфальт. Значно покращилося забезпечення товарами в магазинах. У першу чергу звертаємо увагу на запити покупців, а тому завозимо те, що необхідне.  Не забуваємо і про пенсіонерів, про одиноких людей, дбаємо про них. Якщо потрібно, постачаємо товари їм додому. 
Оскільки будинок Євгенії Костянтинівни майже через дорогу, магазин вона вважає другою домівкою. Тут проводить увесь свій день. Продає товари і поза графіком роботи. Це в тих випадках, коли люди раненько поспішають на роботу, а діти, очікуючи на шкільний автобус, бажають поласувати морозивом, цукерками чи солодкою водою. 
Правда, болить у Євгенії Кучерини душа через те, що в селі нудьгує молодь. У Житанях закрили клуб. Мотивують тим, що будівля стара, в аварійному стані, та й заробітна плата для завідувача клубу мізерна, а тому, хоч і є в селі талановиті люди, ніхто на цю посаду йти не бажає. Депутат сільської ради Лілія Стащук уже декілька разів ставила питання про відновлення роботи закладу культури, але результатів немає. А в Житанях люблять і вміють веселитися, приймати гостей, накривати багато столи. Поки працював клуб, усе село сходилося на концерти місцевих аматорів, особливо любили виступи дітей. Тепер усе затихло.  
Євгенія Костянтинівна – щаслива мама, бабуся і прабабуся. У неї четверо онуків, уже є правнучка. Жінка обожнює квіти. Біля її садиби – справжній квітковий рай. Квіти ніжно туляться до пані Євгенії, і здається, що із самої її душі струменіє тепло, яке зігріває людей. 
- Сьогодні всім нам душевне тепло потрібне, як ніколи, - каже Євгенія Кучерина. – Часи нелегкі, а тому мусимо зігрівати одне одного, берегти, дбати про старше покоління. Разом ми всі біди переживемо, усі напасті переможемо. І ще дуже хочеться, щоб у села повернулася молодь, а для цього потрібно, аби тут створювалися робочі місця, працювали магазини, заклади культури, школи. Житиме село – житиме і процвітатиме Україна. Українці – добрі та щирі люди. Їх потрібно лише підтримати, і вони самі піднімуть села, заквітчають рідну землю. 
Антоніна Булавіна, с. Житані, Володимир-Волинський район

Розділ новин: 

Коментарі

Схожі новини: