20 років по тому: що жителі військових містечок  запитували у міського голови та його команди під час звіту

20 років по тому: що жителі військових містечок  запитували у міського голови та його команди під час звіту
20 років по тому: що жителі військових містечок  запитували у міського голови та його команди під час звіту

У випуску газети "Місто вечірнє"  №10 (132) від 8 березня 2001 року було опублікована замітка про збори ГО "Захисник" та звіт тоді ще міського голови Петра Саганюка і керівників установ міста. На що скаржилися жителі військових містечок та які відповіді отрмали читайте у публікації:

Влада "захищалась"

Ні-ні, ніхто на неї не нападав, просто минулої суботи в будинку офіцерів відбулася зустріч членів міської добровільної організації "Захисник" з представниками місцевої влади. Субота - день, нібито, вихідний, а взагалі людей повно. Вже не кажу про керівників підрозділів міської ради, установ, організацій.
Звіт міського голови Петра Саганюка (вже вкотре зачитаний!) про минулорічну роботу міської ради відбувався у спокійній атмосфері. Петро Данилович більше півгодини займав увагу слухачів тим, чого досягло місто під його керівництвом та зусиллями його команди. Військові пенсіонери та пенсіонерки міністерства внутрішніх справ (були в залі й такі) слухали уважно доповідача, лишень під кінець почали підкашлювати.
Питання, з якими присутні звернулися до представників влади в основному були про побутові проблеми: то дах тече, то води гарячої немає, дорога нікудишня. Скаржилися і на високий "рівень" бюрократії в деяких установах міста. Найбільшою "популярністю" серед керівників користувалися пан Шостак (начальник виробничого управління-комунального господарства) та Ковалюк (начальник ЖЕКу №1). Вони майже почергово піднімалися зі своїх місць для відповіді на питання "Чому не зроблено?", "Коли буде зроблено?" тощо. А відповіді були відповідними: "Зробимо-виправимо-владнаємо-незабаром". Пригадую, в армійському лексиконі є така фраза "Виноват, исправлюсь, больше не повторится!"
У вирішенні побутових проблем помітила деяке протистояння між КЕЧю і ЖЕКом: одні кивають на інших, мовляв, не моя парафія. Що ж, можливо, і так. Але величезний підйомний кран (на фото), що стоїть у першому військовому містечку і бездіє вже який рік, під час вітру добряче розкачується і скрипить, лякаючи не лише дітей. А поруч - кілька житлових будинків. Чому він там досі стоїть і хто його має демонтувати - цим також цікавилися члени "Захисника".
Надія Замрига-Лизун


 

Розділ новин: 

Коментарі

Схожі новини: