- від реабілітації людей із залежностями до зборів речей і коштів для військових
У Володимирі баптистська церква “Благодать” давно відома мешканцям своєю громадською роботою. Ще із початку 2000-х років парафіяни цієї громади займалися благочинністю. Тоді Олександр Подловкін зі своєю дружиною Вікторією були одними із перших, хто займався у нашому місті реабілітацією людей, які мали алко- чи наркозалежність. Згодом до них приєдналися друзі, які допомогли організувати реабілітаційні центри, проводити різноманітні акції, дитячі табори та змагання, які пропагували здоровий спосіб життя та християнські цінності. Згодом люди, що поділяли принципи і віру в Ісуса Христа родини Подловкіних, об’єдналися та утворили церкву “Благодать”. За весь час існування релігійної громади було втілено велика кількість волонтерських проєктів та надано допомоги людям, що мали потреби.
За словами пастора Сергія Морозюка, першочерговою місією будь-якої церкви є просвітництво. І це неодноразово доводить історія, адже перші школи, вищі навчальні заклади були створені глибоко віруючими людьми. Разом із тим Сергій проводить аналогію, що Церква - це руки Христа. Церква завжди перед тим, як розповідати Євангеліє обов’язково має брати участь в потребах людей. По-іншому люди просто не відчують любові Бога.
- Тому увесь час наша церква займалася у міру своїх можливостей волонтерською діяльністю. До прикладу, роздача продуктових наборів для нас не була новою. До війни ми теж допомагали нужденним людям у Володимирі. Також церква має поруч з собою групу людей, які перебувають у важких життєвих обставинах, які завжди можуть прийти до церкви, щоб поїсти та попити гарячого чаю. Також ми допомагали людям позбутися залежностей, пройшовши реабілітацію у відповідних центрах. Згодом ці люди стали досить активними членами церкви, які також займаються волонтерством і благодійністю, - розповідає священнослужитель.
Із перших днів повномасштабної війни члени баптистської церкви “Благодать” активно долучилися до волонтерства. Як розповідає пастор церкви Сергій Морозюк, від початку вторгнення російських військ в Україну ряд ключових служителів, які працювали, вимушено призупинили свою роботу. До лютого в Сергія з дружиною Тетяною був власний бізнес, служитель церкви Андрій Семенчук до війни час від часу працював у Києві, Віталій Попов займався прийманням брухту. Але всі ці процеси та роботу зупинила війна. Тоді служителі разом зібралися й одразу прийняли рішення взятися за волонтерське служіння.
- У перші дні ми побачили людей у кілометрових чергах на кордоні із Польщею. Одразу ж взялися всією церквою до роботи, щоб допомогти їм: напоїти чаєм, нагодувати та задовольнити хоч би базові їхні потреби, - розповідає Сергій. - Дівчата і жінки готували їсти, нарізали бутерброди та варили чай, а ми з іншими чоловіками доставляли все до кордону та роздавали. Однак не довго цим займалися, адже вже були члени інших церков, які таким чином допомагали біженцям. Ми ж побачили інші потреби і почали волонтерську діяльність в іншій сфері.
Як зазначає пастор Сергій, члени церкви помітили, що у Володимирі від початку вторгнення побільшало людей, адже вимушено переміщені особи не лише їхали за кордон, а й залишалися у нашому місті, і на їхні потреби також потрібно реагувати та допомагати.
- Ми почали із того, що готували продуктові набори та роздавали переселенцям, які цього потребували. Нам допомагали наші партнери, які допомагали із закупівлею продуктів. Також я зв’язувався із різними місіями, баптистським братством, які теж надавали допомогу, яку ми передавали людям тут на місці, - каже служитель церкви.
Згодом волонтерська діяльність продовжилася забезпеченням одягом за сезоном, адже люди, які покидали свої домівки, виїжджали у зимовому одязі та взутті, а вже наближалося літо. Таким чином у приміщенні церкви було роздано декілька бусів речей та взуття.
- Загалом ми мали за мету задовольнити базові потреби наших співгромадян, щоб вони мали одяг та їжу. Бо це елементарні речі, які людині необхідні для щастя, - розповідає пастор Сергій. - Через це люди почали цікавитися церквою, вивчати Слово Боже. Це досить приємно. Адже задача церкви в першу чергу - це ширити Царство Боже, проповідуючи Євангеліє. А наше волонтерство є для того, щоб подарувати людям надію у такий час темряви.
Згодом служителі зрозуміли, що в церкву приходять люди, зокрема жінки, у яких рідні сьогодні на передовій захищають незалежність нашої держави. Та й те, що військові - значна частина населення Володимира, і що церква на сьогодні має бути дотичною до потреб саме цих людей, що церква покликана опікуватися людьми, які захищають нас і які навколо нас.
- Таким чином ми вирішили допомагати саме військовим. Хоча й раніше деякі служителі із нашої церкви точково допомагали їм, - розповідає Сергій. - Зокрема Віталій Попов, диякон нашої церкви ще із 2015 року служить нашим захисникам, відвідує їх на передовій і є військовим капеланом. Він систематично їздив до захисників з групою капеланів, возив допомогу, там спілкувалися і молилися разом із військовими. Також Андрій Семенчук, служитель нашої церкви, більше на себе взяв роботу із цивільним населенням. Він постійно допомагав перетинати кордон людям, які тікали від війни. Він безліч разів власним автомобілем відвозив незнайомих людей до митниці. Понад сто сімей із дітьми за його стараннями перетнули кордон та переїхали до Польщі.
Як зазначає пастор, нещодавно члени церкви відвідали захисників, які перебувають на кордоні з Білоруссю. А вже наступного тижня збираються на Схід, щоб відвідати саме хлопців із нашого міста. І для цього у церкві оголосили збір, у якому можуть взяти усі охочі, щоб завезти військовим на передову теплі речі, засоби гігієни та продукти. Кожен може долучитися, принісши одяг чи смаколики до приміщення церкви за адресою: м. Володимир, вул. Ковельська, 217. Також можна взяти участь у зборі та фінансово, перерахувавши кошти на картку: 5169155123432518, яку відкрили суто для того, щоб зберігати кошти на потреби військових.
Станом на 8 листопада церква “Благодать” вже отримала частину допомоги для поїздки на Схід, в основному харчові продукти і трохи засобів гігієни. Також будуть ще медикаменти, консерви та теплі пледи. Як зазначає пан Сергій, є ще гостра потреба у термобілизні та зимовому військовому взутті. Також уже було зібрано майже 7 тисяч гривень, які перерахували люди на картку чи передали готівкою. Служителі обіцяють відзвітувати за кожну копійку та після поїздки до наших хлопців опублікувати фотозвіт на сторінці церкви у фейсбуці
- Окрім допомоги ми щонеділі молимося за наших захисників на богослужіннях, а також щосереди у домашніх церквах, - каже пастор. - Дякуємо усім, хто долучається і планує долучитися!
Олексій Біянов, м. Володимир
Коментарі