Володимирські волонтери об’єдналися у цілу мережу людей, що допомагають захисникам ремонтувати автомобілі

Володимирські волонтери об’єдналися у цілу мережу людей, що допомагають захисникам ремонтувати автомобілі
Володимирські волонтери об’єдналися у цілу мережу людей, що допомагають захисникам ремонтувати автомобілі

Сьогодні, на четвертий місяць від повномасштабного вторгнення військ російських окупантів, кожен із нас, у міру своїх сил, наближає мить Перемоги над спільним ворогом. Хтось взяв у руки зброю і нищить загарбників, хтось забезпечує захисників безпілотниками і приладами нічного бачення. Інші готують їжу для тих, хто через війну покинув домівку, та плетуть сітки і “кікімори”. Навіть, малеча по всій країні збирає власними силами гроші, щоб придбати черговий Байрактар.
А ці чоловіки Володимирщини, з ранку до пізнього вечора, ремонтують автомобілі для наших військових.
Як розповідають волонтери Ігор Собчук, Ігор Заньчук і Роман Омельяненко, усе почалося спонтанно. Одразу, як почалася повномасштабна війна, чоловіки взялися ремонтувати автомобілі тих людей, які вимушено виїжджали за кордон. Довга дорога і величезні черги спричиняли регулярні злами автомобілів біженців. Тому хлопці взялися допомагати людям. 
Згодом виникла ідея допомогти нашим захисникам із ремонтом техніки, ініціатором якої був працівник ТзОВ “П’ятидні” Тарас Лупенко. Саме він зібрав чоловіків в один місцевий волонтерський рух, який об’єднав більше сотні мешканців Володимирщини та десятки місцевих підприємців.
28 лютого чоловіки приїхали зі стоянки на митниці, а вже наступного дня їх запросили допомагати рембату лагодити техніку нашої бригади.
- Коли ми прийшли допомагати, то в перший день, окрім військових, зібралося понад п’ятдесят людей, - розповідають волонтери. - Приїхали усі, хто почув заклик  про допомогу. Це були не тільки жителі міста, а й з інших громад району. Були хлопці з підприємств Валерія Діброви, Євгена Шелепіни, а також з нашого агротехнічного коледжу, компанії “Дизель-Сервіс” та й інші.
Перший тиждень працювали всі одразу. Лагодили машини на вулиці попри холод і сиру погоду. Але ніхто на це не звертав уваги. Заодно смакували свіженькими пончиками з гарячим чаєм, які підвозили місцеві дівчата-волонтерки. 
Автомобілі ніхто не рахував - ремонтували десятками і одразу відправляли нашим бійцям на передову. Ладнали легкові машини, КамАЗи, танкові тягачі та інші вантажні автомобілі.
Згодом чоловіки поділилися на бригади і виходили на ремонтні роботи по черзі. Хтось “відсіявся”, а хтось долучився до волонтерської справи. Навіть, доєдналися кияни, які тікали  з-під обстрілів.
- Дуже хочеться подякувати хлопцям, які постійно працюють, не покладаючи рук, на цих роботах Роману Омельяненку, Юрію Толочко, Ігорю Заньчуку і його синам Владиславу і Максиму, Сергію Гнатюку, Олегу Співаку, Віктору Мов’яку, Івану Голощуку та багатьом іншим, - зазначає волонтер Ігор Собчук. - Особлива подяка Тарасу Лупенку, який усіх згуртував. Він сам учасник АТО, отримав поранення, працівник ТзОВ “П’ятидні”. Цей чоловік у перші ж дні віддав на армію свій автомобіль, а сам залишився тут, щоб ремонтувати іншу техніку. Всі згуртувалися навколо нього.
Окрім чоловіків, які лагодили машини, багато місцевих підприємців стали допомагати волонтерам. Вони надавали безплатно запчастини і були безвідмовними у тому, щоб їхні працівники також долучалися до спільної справи.
Як розповідають чоловіки, їхні родини підтримали їхню ініціативу. Оскільки волонтери стали приділяти практично весь час ремонту автомобілів для нашої Князівської бригади, багато хто заради наближення Перемоги покинув роботу, відмовився від заробітків, жінкам і дітям довелося взяти на себе фінансове забезпечення сім’ї. Але жодних нарікань чоловіки не почули. Навпаки - було лише схвалення такої ініціативи від родини.
Наразі у волонтерів невелика павза у роботі, оскільки в країні виник дефіцит із запчастинами, а також виникли проблеми із фінансуванням. На початку надходження коштів відбувалося дуже добре, люди давали кошти регулярно. Кожного дня була можливість просто зайти в магазин і придбати необхідні деталі чи інструменти. Нині ж доводиться шукати гроші. 
Як розповідає Ігор Собчук, був відкритий благодійний рахунок, на який усі охочі можуть надіслати будь-яку суму для допомоги військовим. З перших днів війни мешканці нашого краю жертвували значні суми. Волонтери кажуть, що за кошти людей, окрім запчастин, був придбаний автомобіль.
- На початках аж брало за живе, як кажуть,  - розповідає пан Ігор. - хтось скидав п’ятдесят гривень, хтось - тисячу. Так і назбирали. До мене телефонували і розпитували чи це дійсно наш рахунок, адже перевіряли. До прикладу, є у мене знайомі, сімейство викладачів Андреєвих із нашого міста, які передали значну суму для нашої роботи, окрім цього, придбавши разом із колегами автомобіль. Також одразу ж відгукнулися і допомагали нам Андрій Гнатюк, Костянтин Зінкевич і Олексій Панасюк. Саме цих людей хочеться особливо відзначити.
За свою роботу і старання для 14-ОМБр волонтери отримали особливу медаль - “За підтримку та допомогу”. Як зазначають чоловіки, ця нагорода належить усім, хто працював і допомагав із ремонтом техніки для наших захисників.
Хлопці закликають долучатися усіх охочих до гідної справи і допомогти нашим захисникам перемагати. Адже Перемога над окупантом - це наша спільна справа!
Кошти можна перераховувати за наступними реквізитами: 
Поповнення карти по Україні: 
“Приват Банк”, МФО: 305299    
Отримувач платежу: Собчук Ігор Іванович
IBAN: UA 833052 99026 203640 09325 79320
Рахунок отримувача: 5168 7520 1471 2577
Поповнення карти SWIFT-платежем (EUR):
Отримувач: SOBCHUK IGOR, 44702, 
Ukraine, region Volynska, district Volodymyr-Volynsky, city Volodymyr,
street Vuhlerozvidnykiv, building 7.
IBAN: UA 44305 29902 62016 40093 2578888
Рахунок отримувача: 5168 7520 1471 2213.
Поповнення карти SWIFT-платежем (USD):
Отримувач: SOBCHUK IGOR, 44702, 
Ukraine, region Volynska, district Volodymyr-Volynsky, city Volodymyr,
street Vuhlerozvidnykiv, building 7.
IBAN: UA 13305 299026 20464 009325 78722
Рахунок отримувача: 5168 752014712007
 

Розділ новин: 

Коментарі

Схожі новини: