Жителі сіл колишнього Локачинського району вимагали в облдержадміністрації, аби до них пустили маршрутку.
Через те, що немає автобуса, діти з годину пішки дістаються до школи, а дорослі не можуть поїхати ні до лікарні, ні на роботу, повідомляє видання Волинь#infa з посиланням на сюжет телеканалу «Аверс».
Люди кажуть: терпіти більше несила – немає транспорту, щоб можна було доїхати на роботу, в лікарню чи школу. Під стіни ОДА були готові їхати майже всі жителі сіл.
«До нас звернулися жителі сіл Квасовиця, Малий Окорськ і Великий Окорськ щодо правомірності скасування маршруту в їхні населені пункти, – повідомив заступник голови Затурцівської громади Володимир Бощук. – Проблема така вже чотири місяці. Був перевізник Олег Хайчевський. Скасували ліцензію на перевезення – не знаю, через які причини. Вважаємо, що неправомірно. Людям пояснили, що склали акт і була скарга на перевізника. Хоча всі мешканці громади кажуть, що жодних скарг не було і перевізник дуже добросовісно виконував обов’язки».
Старші люди бідкаються: йти годинами, щоб дійти до найближчої зупинки, куди приїздить автобус, – проблематично.
«Біль такий у нас в душі – просто не можемо передати, – каже жителька села Окорськ Галина Нижник. – Важко дуже. Дорога – п’ять кілометрів до траси, і діти маленькі, і треба в лікарню, ви самі знаєте, які сьогодні хвороби. І аналізи здати, і перевіритися. Їдемо переважно до Торчина, але більшість в Луцьк їде, бо сьогодні здати аналіз тільки там можна. Машинами ж щодня не наїздяться – самі розумієте. Переважна частина населення мусить діставатися пішки. А йти дуже важко. Вже не всі молоді, не у всіх однакові роки».
Приїхали домагатися відновлення маршруту і вчителі місцевих шкіл. Кажуть: діти мають вставати з самого ранку та йти частину шляху пішки, щоб не запізнитись на заняття.
«Працюю в окорській школі, де навчаються діти із сіл Квасовиця, Малий Окорськ і Великий Окорськ, – каже мешканка села Великий Окорськ Людмила Коба. – Щоранку діти Малого Окорська, Квасовиці мали змогу доїжджати до школи рейсовим автобусом. Після того як цей маршрут закрили, вони ходять пішки. Це маленькі діти, які ходять в 2-5 клас, є й старші. Якщо погода зіпсується – калюжі, сніг, дощ – вони мусять все одно йти до школи. Дуже часто доводилося дітей обігрівати і сушити їхнє взуття й одяг».
«У мене син, який навчається, – мусить діставатися до сусіднього села, – додає жителька Окорська Наталія Возняк. – Цілу зиму він хворів. Учора поїхав на навчання – приїхав уже хворий. Вони з татом, який працює, разом виходять опів на сьому ранку з дому й пішки дістаються до Володимир-Волинської траси – чекають автобуса. Не завжди транспорт і зупиниться».
Коментарі