Родинні звичаї роботи у сфері будівництва доріг і досвід очільника Департаменту інфраструктури Волинської ОДА Іван Мирка застосовує для постійного аналізу розвитку дорожньої реформи у громадах і районах.
- Пане Іване, розкажіть, будь ласка, про свій досвід роботи у дорожній галузі.
- Дорожню галузь я знаю з дитинства, оскільки вся моя родина працює в цій сфері. Ще змалечку мене батько брав із собою на роботу, а вже після школи я пішов на практику до нього. Вже далі навчання і робота завершили цей похід у дорожню галузь.
Я увесь час працював на дорогах. Однак мій персональний шлях почався з того моменту, коли в Україні почався занепад у дорожній галузі, коли весь час фінансування зменшувалося та його рівень не співпадав із протяжністю доріг у країні та області зокрема. Крім того, тоді не вистачало коштів ні на ремонт, ні на підтримання задовільного стану доріг. Проте ми продовжували працювати і цьому сприяло деяке пожвавлення в економіці держави у 2000-2008 роках. Ми почали їздити на різні виставки, купувати сучасне обладнання.
Увесь цей час я працював у приватній фірмі. А вже після Революції Гідності, в червні 2014 року, я очолив Департамент інфраструктури Волинської обласної державної адміністрації. Саме ця структура займалася стратегією будівництва доріг у нашій області. На цій посаді мені знадобилися мої знання галузі та сімейні традиції. Ми тісно співпрацювали із Міністерством інфраструктури, Офісом реформ, Укравтодором, що допомогло концептуально визначитися із реформами, які була необхідність провести. Вони розпочалися з дорожнього експерименту Порошенка,а потім завершилися урядовим законопроєктом, який зібрав у собі всі напрацювання попередніх років. Фахівці тривалий час розробляли різні пропозиції, але не всі з них були втілені у життя. Однак урядовий законопроєкт, який вніс зміни в деякі інші закони, вже дозволив запровадити дорожній фонд.
Після звільнення з Департаменту в серпні 2018 році я знову повернувся працювати на родинне підприємство.
- Що вам вдалося досягнути у сфері будівництва доріг під час вашої роботи в Департаменті інфраструктури Волинської ОДА?
- У Департаменті в мене була цікава робота. Мені вдалося вибудувати дуже міцну співпрацю з Міністерством інфраструктури. Також був створений Офіс реформ, який зібрав фахівців із різних областей України, які спільно працювали над розвитком цієї галузі. Ми неодноразово збиралися в Києві, щоб розробити певні напрацювання, обговорити ідеї. Однією із таких ініціатив став «митний експеримент», який полягав у тому, що 50% суми перевиконання надходжень митних платежів, зібраних на території області, мали спрямовуватися на ремонт доріг. Я щасливий, що тоді, у 2015 році, Волинь стала однією із чотирьох областей, де впровадили цей експеримент.
Першою дорогою, яку повністю реконструювали завдяки цьому експерименту був автошлях Луцьк – Львів. Там ми впровадили нові підходи до ремонту доріг, які передбачали ремонт всього дорожнього покриття, освітлення кожного населеного пункту, ремонт усіх зупинок з обладнанням пандусів, встановлення необхідних дорожніх знаків.
Далі запрацював Державний дорожній фонд. Вже тоді почали приділяти велику увагу місцевим дорогам, була розподілена відповідальність за ті чи інші шляхи. Також було впроваджене автоматичне виділення коштів на ремонт місцевих доріг, що й по нині працює. Таким чином почалася розбудова доріг місцевого значення. За час моєї роботи у Департаменті нам вдалося відновити дорогу від Володимира-Волинського до Луцька, від Володимира-Волинського до Нововолинська. Ми також зробили об’їзну навколо Рованців, розпочали реконструкцію дороги з Луцька до Ковеля. Також я започаткував цікавий проєкт «Світязька набережна», який навіть сьогодні вдосконалюється і розвивається.
Я пишаюся тим, що працював саме в той час, коли відродилася будівельна галузь. Сьогодні дорожники отримують пошану від людей, а не ганьбу, як колись.
- Я ви оцінюєте теперішній стан доріг на Волині й зокрема у Володимир-Волинському районі?
- У першу чергу хочу сказати, що у 2017 році було завершено будівництво дуже важливих для Володимира-Волинського доріг у напрямку Луцька і Нововолинська. Це «оживило» економіку цього краю. Однак дуже важливо було також відбудовувати місцеві дороги. Всі розуміють, що цих доріг втричі більше, ніж державних і вони були у набагато гіршому стані. Дуже багато нарікань від жителів Володимир-Волинського району лунає саме на місцеві дороги, адже люди порівнюють їх із державними дорогами та чекають, коли вони стануть такими ж.
На жаль, у 2020 році на дороги місцевого значення у Володимир-Волинському районі було виділено лише 10% від усіх коштів дорожнього фонду на Волині. Для порівняння: Ковельський район отримав близько 60%, Луцький район – 20%, а Камінь-Каширський – також 10%.Я вважаю, що це дуже несправедливо.Раніше, коли я працював у Департаменті, в нас існував рівномірний розподіл коштів із дорожнього фонду. Ми старалися ремонтувати автошляхи у кожному районі області. Зараз ситуація змінилася в гіршу сторону. Розподіл коштів відбувається у ручному режимі. Так вирішили в одному кабінеті чи у двох…
Зазначу, що якщо економіка зростатиме, то більше коштів виділятиметься на ремонт і відбудову місцевих доріг. Оскільки реформа дорожньої галузі не згорнута, то з кожним роком стан доріг покращуватиметься. Динаміка залежить від того, наскільки справедливим буде розподіл коштів, тому я завжди акцентую увагу на нерівномірному розподілі коштів на дороги у Волинській області.
- Чому тоді ці кошти розподіляють нерівномірно?
- У Законі України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» чітко розписано, як кошти розподіляються по областях. Кожна область отримує рівномірну кількість коштів відносно протяжності доріг. Такий же принцип, на мою думку, потрібно запровадити і для районів області, але в нас виходить інакше: хтось отримує більше, а хтось - менше. Саме тому одні громади розвиваються швидше, а інші – повільніше.
Щоб уникнути несправедливого розподілу коштів потрібно прийняти правила або на законодавчому рівні, або на місцевому. Для розв'язання цієї проблеми я розробив методику і подав її на розгляд постійної комісії з питань промисловості, транспорту, зв’язку, паливно-енергетичного комплексу, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства у Волинській обласній раді. Я сподіваюся, що депутатський корпус зможе переконати обласну державну адміністрацію ці кошти розподіляти рівномірно. Я чекаю, коли нададуть відгук, але результат побачимо в майбутньому.
- Як ви ставитеся до «Великого будівництва»?
- Перш за все хочу зауважити, що в державі з 2015 року працює дорожній фонд. Це і є так зване «Велике будівництво». Саме тоді був прийнятий вже згаданий Закон України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України». На мою думку, «Велике будівництво» - це просто назва. Насправді цей проєкт можна називати виконанням закону, який був прийнятий раніше. Однак при нинішньому підході до будівництва доріг, я бачу, що вартість будівельних робіт значно завищена. Це менш яскраво проявляється у Волинській області, але в інших областях це більш очевидно.
Мені хотілося б, щоб «Велике будівництво» нарешті дійшло і до місцевих доріг. Якби були внесені зміни у фінансування дорожньої галузі, то для мене назва цього проєкту дійсно набула б якогось значення.
- Яким чином, на вашу думку, можна покращити контроль за виконанням і якістю робіт дорожніх служб?
- Це дуже знайома для мене тема. Коли задумувалася реформа дорожньої галузі, вона передбачала не тільки фінансування дорожньої галузі чи поділ відповідальності за державні та місцеві автошляхи, а й мала на меті забезпечення кращої якості робіт.
Дорожня реформа йшла в ногу із програмою державних закупівель «ProZorro». Вона також ставила за метувизначити межівідповідальностідля тих, хто фінансує, хто виконує, і хто контролює ці роботи. Де так відбувається, там ситуація значно краща. Потрібно, щоб всі ці процеси були забезпечені на всіх об’єктах без виключення. Якщо хоч раз притягнути до відповідальності одну зі сторін у випадку виникнення проблем, тоді кожен слідкуватиме за своєю роботою. Як на мене, якість виконання і контроль робіт покращиться, коли буде до кінця впроваджена реформа будівництва доріг.
На мою думку, важливо, щоб на ринок вийшли незалежні фірми, що здійснюють технічний нагляд.Тоді у нас будуть відсутні зловживання якістю виконання робіт. На жаль, сьогодні на більшості об’єктів перевіряючі є в прямому підпорядкуванні замовника. Це і є каталізатором корупції.
- Ви сказали, що наші дорожники стали працювати краще. Що цьому сприяє і що потрібно, щоб наші дорожники стали найкращими?
- На мою думку, з кожним роком за будь-яких умов якість робіт дорожників зростатиме. Найперше, що цьому сприяє, - це наявність коштів на ремонт доріг. Завдяки цьому дорожня галузь цікава бізнесу. Бізнесмени, які мають дорожні фірми, інвестують у свої колективи, у навчання своїх робітників і сучасну техніку. Ви можете побачити, на волинських дорогах працює техніка світових брендів.
Також хочу зазначити, що Службою місцевих автомобільних доріг у Волинській області було прийняте важливе рішення, яке дозволило приватному бізнесу займатися утриманням доріг, що підвищує якість таких робіт.
***
- Наостанок, з нагоди професійного свята, яке відзначатимуть дорожники 31 жовтня, хочу побажати волинським працівникам дорожніх служб та галузевих підприємств завжди вигравати місцеві тендери, щоб кошти залишалися в області. Бажаю всім рівних доріг, гарного настрою і міцного здоров’я.
Спілкувався Олексій Біянов
Коментарі