«Мамо! Рятуй! Мені снилося, що вчителька мене топить!»

«Мамо! Рятуй! Мені снилося, що вчителька мене топить!»
«Мамо! Рятуй! Мені снилося, що вчителька мене топить!»

Із дитини, яку батьки перевели до іншої школи, постійно знущаються старші учні. Та педагог замість того, щоб порозумітися з молодою матір’ю, порадитися, відкрито зайняла позицію зневаги і до учня, і до його батьків.

«Ти забагато любиш свою дитину». Що б ви, шановні читачі, відповіли, якби така фраза прозвучала на вашу адресу, та ще й з уст вчителя? Хіба можна любити власну дитину в міру? Адже багато педагогів віддають усе своє серце чужим дітям. Та у цьому випадку ставлення вчителя до дитини і матері протилежне. 
На жаль, українська освіта повільними кроками виходить із психологічного простору пострадянського суспільства. У радянській школі завжди діяв принцип «Головне, щоб  костюмчик сидів». І тому пошепки засуджували програми та підручники, а вголос їм співали оди. Із позиції «Усе добре!» замовчувалися неприємні випадки, конфліктні ситуації, а якщо все-таки виходили за стіни навчальних закладів, то «винуватців» неприємних історій намагалися якнайшвидше позбутися. Бо це школа, і тут все має бути ідеально. Звичайно, про таке явище як булінг ніхто не чув, хоч він був, і саме зараз набув недоброї популярності. 
Проблема булінгу і привела до редакції мешканку села Новосілки Оксану Лукашук. До речі, про цю жінку наше видання вже писало як про відому коровайницю. Цього разу мета візиту пані Оксани до редакції виявилася не такою приємною. 
Єдиний синочок подружжя Лукашуків Даниїл – третьокласник. Хлопчик почав навчатися в Новосілківській ЗОШ І ступеня. Ніяких претензій до дитини з боку  вчителя не було. Та на зміну вчительки, яка пішла в декретну відпустку, прийшла інша. Разом із Даниїлом у школі навчалися діти із сімей ромів. Саме вони конфліктували з іншими дітьми, у тому числі і з Даниїлом. На зауваження матері вчителька Лариса Павловська відповіла, що не хоче зв’язуватися з ромами, оскільки боїться їх. А Даниїл не раз приходив додому заплаканий, із синцями на тілі, з побитими колінами. Довелося перевести дитину в Суходільську ЗОШ І-ІІІ ступенів. Але і там ситуація не тільки не покращилася, а навпаки – погіршилася. Класовод 3-го класу Вікторія Середа неохоче прийняла нову дитину, мотивуючи тим, що в її класі і так багато учнів. Та все ж Даниїл залишився навчатися у Суходолах. Однак знущання з дитини тривало. На скарги матері вчитель відповідала принизливими фразами, натяками на те, що сама пані Оксана зростала при батькові, не байдужому до спиртного, а тому тонкощів виховання знати не може. З боку педагогічного колективу помічалася байдужість щодо стосунків між дітьми.
- Мене просто вразив випадок, коли моїй дитині в автобусі придавили пальця. Пішла кров, ніхто не завів Даниїла до медпункту, - зі сльозами на очах розповідає пані Оксана. – Я ще тоді мовчала. Та одного разу, коли діти на зупинці вийшли з автобуса, Даниїла побили так, що лише втручання старшої жінки врятувало його. Ця жінка потім сказала: «Якби не я, ти вже б дитину закопала». А його почали тероризувати ще в автобусі. Дивує халатність учителя, що супроводжувала дітей. Чому вона не втрутилася, адже це її обов’язок?
Мама зателефонувала директору школи. Було вжито заходів: хлопці отримали прочухана, та ненадовго. Ситуація почала обертатися проти Даниїла Лукашука. Нібито це він вдарив хлопця, старшого за віком, це він довів до психологічної травми товариша по класу. Словом, терор відчувався не тільки з боку дітей… 
Пані Оксана вирішила звернутися по допомогу в поліцію, написала заяву на ім’я дільничного інспектора Андрія Грицюка. Реакції – жодної. Лише вчителька відкрито почала зганяти на дитині злість. Минулим числом стали з’являтися у щоденнику записи про незадовільну поведінку, хоч до цього поведінка була «доброю». «Дитина провокативна, конфліктна», «Вам не подобається – переводьте в іншу школу», - такі коментарі стала читати на вайбері Оксана Лукашук. І тут виникає запитання: а для чого тоді у школі психологічна служба? Які бесіди з дитиною проводив психолог? Та, як виявляється, вчителька «конфліктної дитини» жодного разу не провідала родину вдома, не поспілкувалася з батьками, не поцікавилася проблемами сім’ї, в якій виховується учень. 
Із дозволу пані Оксани прочитала пораду вчителя у вайбері: «Я би радила вам ставитися до поведінки дитини об’єктивно, тобто, не вважати, що ваша дитина – ангел, а всі довкола змовилися його обмовляти. Проведіть виховну роботу зі своєю дитиною – і світ стане кращим». Як вам порада педагога? Не сперечаюся, що виховання дітей у нашій державі покладено на батьків, але школа – найперший помічник і порадник батьків. Недарма ж виховна робота у школах поставлена на однаковому рівні з навчальною, якщо не вище. І навіть коли щось траплялося з дитиною через недогляд батьків, класні керівники отримували суворі догани та   втрачали кваліфікаційні категорії. То де ж, пані Вікторіє, ваша педагогічна підтримка, ваша порада, де педагогічні консиліуми, психологічні семінари? Чому питання булінгу не виноситься на батьківські збори та педагогічну раду? Зрештою, ви як класовод зверталися до когось, щоб допомогти сім’ї Лукашуків і розв’язати проблему конфлікту дітей? Невже великий педколектив не в силі справитися з однією дитиною, а доводить ситуацію до конфлікту? Чи, можливо, в новітній педагогіці почав діяти принцип «Не зачіпайте нас, інакше відіграємося на вашій дитині»?
- Вони хочуть показати, що у них все добре, - робить висновок пані Оксана. – А тим часом моя дитина кричить вночі: «Мамо! Рятуй! Мені сниться, що вчителька мене топить!» Мій син не хоче ходити до школи. Якщо це нормально, то для мене це страшно. Мені радять перевести дитину до іншої школи. А може, це комусь із них слід залишити педагогічну діяльність? Як це вчителька, яка вчить дітей захищати молодших, захищає булінг по відношенню до учня молодших класів? 
Відчуваю, що після виходу цієї публікації дехто з моїх колишніх колег звинуватить мене в тому, що, мовляв, повертає в бік освіти камінь, який колись кинули у неї. А тому хочу сказати, що у цьому випадку я виконую завдання редакції, а не зводжу із  кимось рахунки. На жаль, і у вчительському середовищі зустрічається примітивна думка, що журналіст – це людина, яка що хоче, те й робить. У мене про колектив Суходільської школи завжди було і залишається чудове враження. Я знаю багато хороших колективів районних шкіл. Тепла згадка залишилася про Жовтневську (тепер Сусвальську), Вербську, Хобултівську, Хмелівківську, Галинівську школи. У пам’яті моїй залишилися вчителі, які вже пішли в засвіти, але вони завжди були прикладом. Перед ними схиляю голову не в меншій шанобі, ніж перед своїми батьками. Я щаслива, що вчилася педагогічної майстерності у Галини Яровенко, подружжя Ірини та Леоніда Чубків, Любові Паламар, Зінаїди Милисюк, Любові Макогін, Ніни Юринець, Євгенії Саганюк, Ольги Шимонюк, Ніни Юртіної, Алли Мельник, з яких завжди і у всьому брала приклад.
А тому, щоб прийти до єдино правильного висновку і розв’язати проблему об’єктивно та мудро, запрошуємо до редакції всіх, хто бажає висловити свою думку із приводу описаної проблеми, хто готовий допомогти і дати поради. Сподіваємося на плідну співпрацю, тому що йдеться як про честь матері та гідність дитини, так і про авторитет професії педагога. Просимо звертатися за номером телефону 096-428-15-22.
Коли верстався номер, пані Оксана надала відповідь Володимир-Волинського відділу поліції, в якому йдеться про те, що «в ході перевірки було встановлено, що в даному випадку не було встановлено будь-яких доказів щодо вчинення булінгу в навчальному закладі ЗОШ с. Суходоли відносно Даниїла». 04.12.2020 року старшим інспектором з ювенальної превенції Володимир-Волинського ВП ГУНП було проведено профілактично-роз’яснювальну роботу з учнями щодо недопущення проявів вчинення булінгу.  Проте пані Оксана стверджує, що на практиці ніякої перевірки не було і школярі були налаштовані вчителями заздалегідь, аби заперечити правду. 
Антоніна Булавіна, с. Новосілки, Володимир-Волинський район 
 

Розділ новин: 

Коментарі

Я хочу сказати...в класі мого сина є хлопець, який також знущається з дітей. Вчителька, коли не позвониш, вілповідає, що проблем нема. Хоча він відкрито посилає вчителів, показує на уроках непристойні жести. Сьогодні розбив носа однокласнику. Догани на нього пишуть, а йому як соловью. Освітяни! Невже дійде то того, що він зробить з дитину каліку, і тільки тоді ви зачухаєтеся там, де не свербить

Потрібно вислуховувати усі сторони, а не одну! Це безглуздо! Це те саме, що коли німий говорить глухому, що сліпий бачив як одноногий по воді ходив. А для вчителів, щоб їх захистити, потрібно встановлювати камери, тоді буде результат на лице "янголів" дітей

Про такі випадки ні в якому разі не можна мовчати.Памятайте, що наші діти потрібні тільки нам самим.А будь-який поганий вчинок буде повторюватися, чи будь-яка бездіяльність буде продовжуватися, якщо ми не змінимо на краще

Я хочу сказати...ця вчителька краща серед кращих вчителів. Діти її дуже люблять вона для них сучасна вчителька. Дуже надіюся що скоро правда буде все таки на її стороні

Я хочу сказати.... Не смішіть-діти її люблять.... Вона була депутаткою. Якщо ця вчителька публічно дозволяла собі себе вести, то можна уявити, що вона робила з дітьми за закритими дверима, або один на один. Пікнути не можуть. Це самый справжній булінг, який трансформується від вчителя до дітей.

Коментарі

Схожі новини: