Хтось із видатних людей влучно підмітив, що архітектура – це музика у камені. А я б сказав, що кожна споруда – це не просто мовчазна цегла, а ціла історія, пов’язана з конкретною людиною або навіть династією, які своєю працею, талантом залишили слід у стінах цієї будівлі як жителі або ж її будівничі.
На одній із його картин зображено пишну яблуню зі смачними стиглими яблуками, бабусю, маму та онучку, які збирають ці плоди. Цією роботою художник хотів сказати, що життя однієї людини — коротке і швидкоплинне, а рід людський — вічний. Картина Миколи Рокицького «Під яблунею» зберігається у Львівському національному музеї імені Андрія Шептицького.
Про це повідомив науковий співробітник Володимир-Волинського історичного музею ім. О.М. Дверницького Богдан Янович на фейсбук-сторінці закладу.
У випуску газети "Місто вечірнє" №10 (132) від 8 березня 2001 року було опублікована замітка про збори ГО "Захисник" та звіт тоді ще міського голови Петра Саганюка і керівників установ міста. На що скаржилися жителі військових містечок та які відповіді отрмали читайте у публікації:
Влада "захищалась"
Кожен, хто вперше прибуває до Володимира-Волинського, із захопленням оглядає Успенський собор: його велич, вишуканість, неповторна духовна аура не можуть нікого залишити байдужим. Унікальна пам’ятка вражає акустикою (звучанням), яка досягається завдяки глиняним глечикам-голосникам, що замуровані в склепіннях споруди.
Окрасою Володимира-Волинського є його старовинні, намолені віками церкви. Проте цікаву історію мають і пам’ятники, яких є чимало у нашому місті. Якщо про історичних діячів-чоловіків написано і сказано багато, то про представниць прекрасної статі, які зробили вагомий внесок в історію міста над Лугою, відомо ще не всім.
Біля північної стіни Успенського собору у Володимирі-Волинському є могила Омеляна Дверницького – місцевого жителя, дворянина, краєзнавця, засновника найдавнішого у нашому місті та Волинській області музею – Давньосховища святого Володимира, яке було утворене ще в 1887 році і стало праобразом Володимир-Волинського історичного музею.
Історичний календар січня має деякі дати, які пов’язані з подіями боротьби за державну незалежність України.
Історія садиби розпочинається з XVIII століття, коли шляхтичі Ярузельські збудували костел у бароковому стилі та перший садибний палац. У другій половині того ж століття власниками містечка стає родина Вільгів. Вони відбудували палац наново. Останній черняхівський воєвода, сенатор Польщі Людовік Вільга профінансував спорудження у 1783 році православного храму Георгія Переможця.
Кілька років тому нам вдалося поспілкуватися із 100-літньою вчителькою Євдокією Дудко. Нижче подаємо її спогади.