Серед уродженців міста Володимира-Волинського є чимало людей, які були дуже талановитими, серед них і владика Арсен Мацієвич. Але про їхній слід в історії відомо небагатьом,
Життю і діяльності Арсена Мацієвича присвятив свою наукову працю митрополит, професор Іван Огієнко.
Краєзнавець Зосим Колбун із Нововолинська поділився власними думками щодо ініціативи народного депутата Ігоря Гузя щодо повернення іторичної назви Володимира.
Інколи в житті трапляються цікаві історії, такі, як у кіно, здається, сам би їх ніколи не придумав, але все це правда.
Життя часто дарує нам знайомство з цікавими людьми. Бесідуючи з ними, ми дізнаємося зворушливі життєві історії. Нещодавно я спілкувався з жителькою нашого міста Галиною Планковською, яка розповіла про свій родовід.
Кожен з мікрорайонів Володимира-Волинського має свої цікаві споруди і пам’ятки, які переносять нас, наче машина часу, у давно минулі роки.
Хтось із видатних людей влучно підмітив, що архітектура – це музика у камені. А я б сказав, що кожна споруда – це не просто мовчазна цегла, а ціла історія, пов’язана з конкретною людиною або навіть династією, які своєю працею, талантом залишили слід у стінах цієї будівлі як жителі або ж її будівничі.
На одній із його картин зображено пишну яблуню зі смачними стиглими яблуками, бабусю, маму та онучку, які збирають ці плоди. Цією роботою художник хотів сказати, що життя однієї людини — коротке і швидкоплинне, а рід людський — вічний. Картина Миколи Рокицького «Під яблунею» зберігається у Львівському національному музеї імені Андрія Шептицького.
Про це повідомив науковий співробітник Володимир-Волинського історичного музею ім. О.М. Дверницького Богдан Янович на фейсбук-сторінці закладу.
У випуску газети "Місто вечірнє" №10 (132) від 8 березня 2001 року було опублікована замітка про збори ГО "Захисник" та звіт тоді ще міського голови Петра Саганюка і керівників установ міста. На що скаржилися жителі військових містечок та які відповіді отрмали читайте у публікації:
Влада "захищалась"
Кожен, хто вперше прибуває до Володимира-Волинського, із захопленням оглядає Успенський собор: його велич, вишуканість, неповторна духовна аура не можуть нікого залишити байдужим. Унікальна пам’ятка вражає акустикою (звучанням), яка досягається завдяки глиняним глечикам-голосникам, що замуровані в склепіннях споруди.