Біда не в тому, що вони існують, ці покручі. Біда в тому, що вони надто високої думки про себе, щось беруться нам тлумачити, щось писати і в такий спосіб підносять нам розуміння своїх цінностей. Та й ще працюють на такій роботі, де б, здавалося, мали розуміти прості речі. Наприклад, що є добро і зло. Якщо темряву нам підносять як світло, тоді із світлом щось не так. його або зовсім немає, або воно незрячими придумане, або назва йому – Брехня.
Я хочу вас запитати: нас що, мало замордували, мало вивезли в Сибір, мало нас вбито кулями? А ми слухаємо того, хто корчить із себе інтелігента, не працює і розказує людям брехливу історію. А що ще він може розказати? Звідки він може знати наше минуле? Що він, цей інтелігент, тямить у нашому минулому? Я ще розумію Максима Рильського, який писав про сизокрилого орла. Потрібно було рятувати життя, бо хотілося жити і щось корисне для України зробити. Намагаюся зрозуміти і Дмитра Павличка, бо він зізнається, що багато чого і сам не може зрозуміти. Але таки йому вдалося в тій темряві підняти бандерівський прапор червоно-чорний. Це прапор нашої боротьби. А що тебе, покруче, змусило робити московське лихоліття? Підносити нам одвічну напасть і смерть як Божу благодать? Я б тебе давно вигнав з тієї роботи, на якій ти є, бо ти не відповідаєш тим вимогам, яких потребує ця робота. Із-за тих недолугих, які нічого не бачать і не тямлять, ми і точимося в тому багні і ніяк не можемо вийти в цивілізований світ.
За що вбили Василя Стуса? За те, що жив, любив, не набрався скверни, ненависті, каяття. Вбили, щоб убити, і не тільки його, а в його особі весь український народ. Якби зник народ, Василь Стус не мав би куди вертатись, бо не було б у нього тієї пристані, того моря Українського Духу, бо московська нечисть зменшила потік українських рік. Усе це робили заради того, щоб була лише московська ріка, а від української лишився тільки потічок, який розчинився у ріці московській. Але не вийшло. Доколи будемо молитися на своїх катів? Коли ми розірвемо те коло глупоти і нашого блуду?
Наші національні «борці» сидять, вибачте на слові, в лайні. А ще брешуть, що вони душу і тіло готові покласти на вівтар за Україну. А насправді є лише лукавство, брехня, корисливість і злодійство. Згадайте слова Григорія Сковороди: «О люба Батьківщино, якщо тобі не зможу принести користі, то із усіх буду старатися тобі не зашкодити».
Дмитро Себій, с. Верба, Володимир-Волинський район
Коментарі