Є ще серед нас люди, життя яких – це справжній підручник з історії рідного краю, бо ці наші земляки пережили дуже багато. Слухати їх – надзвичайно цікаво. Серед таких особистостей – Наталія Назарівна Грабарчук-Цинкаловська, племінниця видатного історика і археолога Олександра Цинкаловського.
У четверту суботу листопада, згідно з Указом третього Президента України Віктора Ющенка, у нашій державі вшановують пам’ять жертв Голодоморів в Україні. Ця гуманітарна катастрофа, організована навмисне тоталітарними політиками, забрала життя багатьох мільйонів людей: дітей, молоді, старших людей. У Володимирі-Волинському ще є люди, які були живими свідками цієї трагедії.
Людська пам’ять має здатність закарбовувати події, які відбувалися раніше, тому спілкування із старожилами дає нам можливість дізнатися, яким було наше місто в минулому. Переглядаючи свої робочі архіви, я натрапив на спогади нині вже покійного місцевого жителя Святослава Панасевича, якими люб’язно поділилася з музеєм його донька пані Олена.
Є люди, життя яких нагадує справжній підручник з історії, бо на своєму життєвому шляху вони пережили чимало випробувань, були свідками багатьох історичних подій. До таких особистостей можна віднести Юрія Максимовича Хиляка, який кілька років тому вже відійшов у вічність. Чоловіка знали як грамотного вчителя англійської і німецької мов, він викладав у міській школі №2.
29-го липня у КМЦ Володимира працівники державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» презентували чергову збірку спогадів мешканців міста «Володимир, яким ми його пам’ятаємо» (Людські долі). Інформує видання БУГ.
Кілька років тому нам вдалося поспілкуватися із 100-літньою вчителькою Євдокією Дудко. Нижче подаємо її спогади.