Неподалік центру Володимира-Волинського знаходиться Собор Різдва Христового, який в народі ще називають Українська церква. Та, напевно, не багатьом відомо, що в минулому храм називався Костелом Серця Ісусового і будували його майже 15 років католицькі монахи єзуїти.
У 18 ст. польська шляхтянка Ядвіга Загоровська організувала у Володимирі єзуїтську місію.
У 1896 році статський радник, голова мирових суддів Володимир-Волинського повіту Григорій Богуславський отримав у володіння маєток Черняків (нині це територія поблизу Нововолинського цегельного заводу). Так родина Богуславських оселилася на Волині.
Ім'я історика та археолога Олександра Цинкаловського поступово повертається до українців, до рідної йому Волині: з'являються вулиці, присвячені нашому талановитому земляку, впроваджено краєзнавчу премію імені О.Цинкаловського, проводяться наукові конференції та читання. Хоча ще багато слід зробити, аби цей дослідник став відомий широкому загалу.
Місто Володимир з давніх часів славилося багатством церков – різних за історією, архітектурним стилем і конфесійною належністю.
Хтось з мудреців сказав змістовні слова: «У темні часи добре видно світлих людей».
Саме такою світлою людиною був Микола Ваврисевич — український письменник, культурний і громадський діяч, етнограф, педагог.
Відомий винахідник Томас Едісон свого часу сказав такі слова: «Про людину слід судити не по тому, що про неї говорять інші люди, а за справами, які вона зробила.»
Музика – одне з найпрекрасніших мистецтв, яке нікого не залишить байдужим. Є серед жителів нашого міста люди, які присвятили їй усе своє життя.
Кожна мудра людина намагається залишити по собі добрий слід. Хтось виховує дітей, інші малюють картини, пишуть вірші, займаються благодійністю чи бізнесом, або й просто добросовісно виконують свою роботу.
Щороку, 22 січня, українці відзначають День Соборності, присвячений об'єднанню України, яке відбулося у 1919 році.
