Дослухайтесь до правди і зрозумійте її – і тоді ви вийдете з обману та блуду. Інакше, як казав Франко, вас зроблять паралітиками, а перед тим заморять і розіб’ють. Зроблять вас локомотивом, тяглом у своїх потягах. Зі своїх вікон вони будуть спостерігати картини земного раю, який вони створили лише для себе, а з вас витягатимуть усі жили і випиватимуть усі соки і кров. Це для вас на цій землі пекло розвели, а рай пообіцяли десь там, на небі. Та й ніби немає чим їм дорікнути. Вони ж бо не брешуть, а чисту правду нам говорять. Але чому ми тієї правди не можемо осягнути? Чому не можемо вийти на рівну дорогу, що веде до правди? Треба розібратися у самих собі, і тільки тоді нам відкриються істини, відкриється лукавство, відкриється ошукана правда, яка є страшнішою за брехню. Від цієї правди ми нагадуємо заколисаних дітей. Ти, мовляв, дитятко, спи, а ми робитимемо свою роботу. А що то за робота? Давайте приглянемося до неї і визначимо, куди вона нас приведе. Вони є слуги народу, і ми їм довірилися, віддали віжки для влади. Вони ж нас надурили, назвавши себе слугами народу. Виникає питання: якого народу? Тільки не свого. А для чого тоді їм влада над нами, українцями? А для того, щоб нашу землю, яка поки що є нашою, пустити в торги. Через те вони, використавши Маркса, нав’язали нам свою релігію, що сховала їхнє єство за національними ідеалами, розкололи нас із середини, ослабили, забрали у нас пам’ять роду, утворили спільне стійло, де має бути одне стадо і один пастир. Але не забули забрати від нас продукт нашої праці і виставили нас не власниками, а рабами. Домоглися вони того, щоб ми вийшли поза рами своєї нації, щоб перекреслили себе як великий народ, навчили красти і брехати. Стали ми рабами, а не дітьми Божими, і цим пишаємося. Але не тямимо, що отець своїх дітей рабами не називає. А все це потрібно для того, щоб із рабів Божих зробити рабів людських. Нашу іконну віру перетворили на зв’язок з нечистою силою і почали виловлювати і знищувати духовних наших волхвів. На тих місцях, де стояли наші храми, побудували свої церкви, бо ж там була енергетика, що надходила з неба і якою користувалися волхви без посередників.
Ми є зерно, а не лушпиння. А тому розумітися з небом можна тільки через нас. У нас же притупили національну гідність, нівелювали відчуття приватної власності. Набралися кредитів і доводять, що це вони так люблять і будують Україну. Мільйони доларів вивезли за кордон, зокрема і в Москву. Провели горе-приватизацію. Захопили енергоресурси. А країну відкинули на сотні років назад. Тепер уже взялися до землі. Тлумачать, що це, мовляв, другий локомотив, який має витягнути Україну. І куди ж це ми маємо їхати? Чому не кажуть правди, що нашу землю хочуть від нас, українців, розчистити? Прокиньтеся, українці! Перестаньте бути рабами, станьте вільним і гордим народом!
Дмитро Себій, с. Верба
Коментарі