Чоловічий характер формують три речі: віра, любов і прагнення

Публікації

Чоловічий характер формують три речі: віра, любов і прагнення
Чоловічий характер формують три речі: віра, любов і прагнення

У цьому переконаний екстравагантний фітнес-тренер тренажерної зали «Атлант» із Володимира-Волинського.
Коли цей молодий чоловік влітку проходить повз перехожих, то чимало із них проводжають його поглядом. Здається, неначе модель зійшла зі сторінок  глянцевого видання: виразні тату органічно вкривають значну частину рук, ніг, грудей, які, як правило, влітку через спеку не повністю закриваються одягом. Чітко проглядаються рельєфи м’язів, звертає на себе увагу відповідна молодіжна зачіска. Але щоб мати кращу уяву про цю людину, знайдіть його сторінку у фейсбуці. Безліч якісних фотографій з різноманітних вакацій і локацій, цікаві й коментарі до світлин. Такі постаті завжди привертали увагу людей. А який цей хлопець у житті? Що ж за тілесною оболонкою?
Напрочуд легко і без зайвого апломбу до редакції на зустріч прийшов тренер з бодібілдингу житель міста Андрій Крамик. Хоча час був встановлений у межах години, до розмови приступили одразу. Хлопець виявився цікавим співрозмовником.
Андрій виховувався в родині одинаком. Хлопчиком тішилися і любили його всі. У дитинстві не було браку ні уваги, ні почуттів батьків, ні іграшок. Саме останніх в Андрія було дуже багато і різноманітних. Батьки чудово розуміли, що через гру, форму і колір іграшки дитина пізнає з маленьства світ.
Мама завжди була прикладом для сина у спілкуванні, життєвим компасом у ставленні до людей, батько ж повністю віддавав сину свій вільний від роботи час, був організатором-затійником для дитини.
- Сину, коли ти встиг вирости? – питала мама, коли Андрій сів за парту третьої одинадцятирічки. 

Школа для нього стала величезним простором для пізнання і різноманітних видів занять та дозвілля. Але найбільше до душі припало малювання. Мама всіляко підтримувала захоплення сина і стежила, щоб у нього завжди були  хороші фарби, матеріали для ліплення та олівці. А пізніше, у середній школі, карта і глобус стали наступним кроком шкільних відкриттів. І особливо уроки географії, на яких, як на долоні, «лежав» увесь світ. Єдине, що не дуже було до вподоби, то це робота з контурними картами: нудно себе почував, розмальовуючи безликі клаптики на папері. Саме в цей період розпочав заняття з бігу і легкої атлетики, які дали можливість із користю для здоров’я витрачати енергію.
Не встиг зогледітися, як настав час вибору майбутнього фаху. Навчатися до закінчення 11 класу не дуже мав бажання – дорослий світ вабив: хотілося  більше свободи в житті, фінансах і реалізації власних планів. У техніці, тобто механіком чи електриком, себе не бачив, тому вибір припав на оператора комп’ютерного набору – спеціальність, якої навчали у Володимир-Волинському вищому професійному училищі. У навчанні, вважає, йому, як і його одногрупникам, поталанило дуже з викладачем профільної дисципліни Тетяною Сергєєвою. По сьогодні згадує науку, бо абсолютно все знадобилося у спілкуванні «на ти» не тільки з компами, але і з мобільними гаджетами.
Одного ранку, готуючись до занять, хлопець побачив своє відображення в дзеркалі – юнака, якому слід змінювати власне життя. Хотілося змінити все – від режиму до тіла, навіть деякі звички. Першим на шляху змін став спортивний зал «Атлант». Ніколи не міг подумати, що у спортивному залі буде його світ: коло друзів, навіть однодумців, новий стиль життя. За чотири місяці Андрій відчув і побачив у дзеркалі зміни. Це додало духу в тренуваннях і бажання стати ще досконалішим. Але головним у цьому  процесі є внутрішній світ. Дотримання режиму дня робить людину пунктуальною і дисциплінованою у всіх інших моментах повсякденного життя.
Тренування не могли продовжуватися без знання їх впливу на хіміко-біологічні процеси організму. Потрібно було прочитати гори літератури з анатомії, фізіології, біомеханіки та ендокринології. А ще прийшло розуміння того, що тіло не повинно бути головним результатом праці над собою. За формою має бути зміст, або ж навіть зміст визначає форму. Ці поняття для Андрія стали взаємопов`язаними: система формування тіла, а ще й на професійному рівні, стимулює роботу мозку з формування світогляду особистості. Навіть рідні, зокрема мама, відзначають, що він змінився не тільки зовні, а й багато звичок якщо не змінилися, то зникли. Для чоловіків це важливо – як для майбутньої опори і порадника у сім’ї. Андрій переконаний, що чоловічий характер формують три речі: віра, любов і прагнення. Без внутрішнього стержня накачані м’язи будуть просто атлетичною бутафорією героя.
Завжди слід пам`ятати про вдосконалення, ніколи не зупинятися на досягнутому, бо є ризик потрапити до «плато» – своєрідного спортивного комфорту. Андрій через сім років постійних щотижневих (4 рази на добу по 1,5-2 години) тренувань для досягнення хороших результатів у фітнесі відчув інтуїтивно, що потрапив до такого плато. Він зупинився. Внутрішній голос штовхав його до дій. До цього його світ був закритий для різноманітної інформації про спортивні події, тусовки і змагання, його участь у них. І тут – стук! Друзі Юлія та Ілля Медецькі, Микола Чижевський, об’єднані бажанням участі у спортивних змаганнях, запропонували йому долучитися до їхньої  компанії. Пропозиція надзвичайна. Є можливість своє тіло випробувати в певних навантаженнях.
2019 рік став першим роком нового Андрієвого  старту – участі у змаганнях з бігу з перешкодами. Для того, щоб зрозуміти цей вид спорту, слід підготувати окрему публікацію. Крім того, текст не дасть масштабної візуалізації, і видів бігу в залежності від перешкод та способів їх подолання є  чимало. В Україні змагання проводяться за двома програмами – за українською «Race Nation» і міжнародною «Spartan Race». Наприклад, перша – має 12 видів перешкод і протяжність трас 5 та 10 кілометрів, у другій –   20, 25, 30 і 60 перешкод і довжина трас 5, 10, 27 і 50 кілометрів. 

Стартовий свисток – і Андрій Крамик «пішов». Одразу під ногами розбитий і розмитий ґрунт, а за 200 метрів – велика вода з гірськими порогами, болота й   інші непередбачувані перешкоди. І в ці хвилини розумієш, що не маєш права на помилку чи на якісь думки про сходження із траси, бо то командний стиль змагань. Важко тілу, важко думкам. Збираєшся в ці долі секунд усіма зусиллями для невпинного продовження руху вперед. І так 6000 метрів. Відчуття обов’язку і надзвичайний викид адреналіну дають можливість  усьому організму мобілізуватися на подолання канав, рівчаків, перенесення соснових колод на круту гору, лазіння по канатах і пробирання через мотки колючого дроту.
- Заняття в теплому залі з дозуванням навантажень, у спокійному ритмі, атмосфера кондиціонованого приміщення і протилежні умови силових змагань – це різні світи, - каже Андрій Крамик. – Цей контраст настільки разючий, що не кожен може змінити залу на ґрунтову бігову доріжку. Але я знав, на що іду, та й поряд друзі підтримали. У рази було б важче це зробити, або ж зробити-спробувати, а потім відмовитися, якщо б я не готувався заздалегідь. У нашому місті немає кваліфікованих спеціалістів із таких видів спорту. Самому довелося бути собі тренером, і наставником, і медиком: вибирати, а потім складати систему тренувань. На допомогу прийшла система «КросФіт», заснована у США ще 2000 року. Сьогодні нараховується більше 13 тисяч спеціалізованих залів. До «КросФіту» входять вправи з важкої атлетики, пліометрії, пауерліфтингу, гімнастики, гирьового спорту і стронгмену (вправи із силового екстриму) і бігу. Саме ця система лягла в основу моїх тренувань і підготовки. Тренуюся щотижня по 4 дні. Якби  участь у таких змаганнях не була дороговартісною, то, може, тренувався б ще частіше. Але мушу заробляти кошти для поїздок, придбання облаштунків, оплачувати участь у спортивних заходах. Цей вид спорту, як і інші, задля результатів вимагає серйозних грошових вкладень. Одним із джерел доходу є тренерська робота. Правда, гроші невеликі маю від неї і, напевне, більше задоволення отримую, ніж заробітку, адже приємно бачити, як за твоїми порадами люди досягають результатів, стають кращими – здоровішими і стрункішими. У тренерській роботі теж є захопливі моменти. Наприклад, нові знайомства. За останні два роки я надбав добрих знайомих, товаришів серед тренерського середовища майже з кожного куточка України. На змаганнях за «Race Nation» і «Spartan Race», у яких я брав участь 4 рази, була велика кількість спортсменів, із багатьма з них вдалося подружитися. Цінними були зустрічі з фізіологами, реабілітологами та іншими спеціалістами. Знайомства цінні тим, що є можливість обмінятися інформацією за фахом, досвідом, - ділиться фітнес-тренер.
Оксана Дворецька, м. Володимир-Волинський
P.S. Тіло Андрія Крамика рясніє чіткими контурами різноманітних сюжетних татуювань. Ми цілком свідомо не чіпали цієї теми, бо вона, як і спортивні змагання «Race Nation» і «Spartan Race», потребує окремої публікації. Слід зазначити, що хлопець вважає: естетика тіла – це не тільки біцепси-трицепси і увесь список назв м’язів, але і змістовність. Він погоджується з висловом, що тіло – це храм. То постає питання: «Чому б його не розписати?» І він це робить. І кожен розпис – не калька чи копія, а певна його життєва віха, виражена абстракцією, графікою і стилем. Комусь, можливо, пощастить прочитати книгу-літопис Андрія Крамика.
 

Розділ новин: 

Коментарі

Схожі новини: