Про проблеми лікування сільських жителів ми розмовляли з очільником Зимнівської ОТГ В’ячеславом Католиком.
Коли зустрічаємося з мешканцями сільської місцевості, здається, що за їх небагатослівністю приховується крик душі. Селяни відчувають себе забутими, нікому не потрібними. Закриваються ФАПи, на межі закриття школи, така ж загроза нависла і над закладами культури. А ще безкінечні перебої з транспортом, виїжджає із села молодь, скорочується народжуваність. Та все ж села прагнуть вижити, покладаючи надії на керівництво об’єднаних громад. Саме про це ми говорили із зимнівським сільським головою В’ячеславом Католиком.
- В’ячеславе Артуровичу, як ви оцінюєте сьогодні ситуацію в селах підпорядкованої вам громади?
- Передусім озвучу своє головне кредо: «Ми об’єдналися задля того, щоб було краще». Нині першочерговим завданням ставлю ремонт та асфальтування доріг. Це мають бути дороги високої якості. Є таке поняття – мультимедійний ефект. Він стосується насамперед доріг. Будуть якісні дороги – прийдуть у села інвестори, створять робочі місця, повернеться в села молодь. Крім того, якісні дороги – це економія і коштів, і часу, і мінімізація ремонту. У планах облаштувати тротуари, щоб наші автомобілісти та пішоходи не заважали одне одному. Плануємо прокласти пряму дорогу від Сельця до Хобултови, аби був прямий виїзд на луцьку трасу в об’їзд Володимира. Випереджаючи ваше запитання, хочу сказати, що неодмінно зробимо безпечний з’їзд із центральної траси на повороті до Сельця.
- Однак нині проблемою номер один стала захворюваність на ковід. Яка ситуація в громаді?
- Люди хворіють. Є, на жаль, і смертні випадки. Але є і серйозні прорахунки, особливо щодо жителів сіл. Хіба можна зупинити інфекцію, якщо люди задля того, щоб добратися до міської лікарні, користуються громадським транспортом, сидять годинами у довжелезних чергах, потім у зв’язку з графіком руху маршруток змушені чекати у холодній автостанції, або ще гірше, на зупинці? І це в той час, як на території громади є нові облаштовані амбулаторії в Зимному, у Льотничому та в Березовичах. Із них працює тільки Березовичівська амбулаторія. Наша амбулаторія поки що не діє, тільки приймає стоматолог. А в Зимнівській амбулаторії є все необхідне для обстеження і лікування хворих. Передбачений денний стаціонар. Давайте поміркуємо: сьогодні із трьох округів громади до амбулаторій звернуться в середньому 60 людей. Це по 20 у кожній амбулаторії. А якщо ці 60 поїдуть у міську поліклініку, то вже самі по собі створять велику чергу. Ось вам і профілактика… Але наше бачення виходу із проблеми чомусь спричинило протистояння сільської ради і керівництва КП «Володимир-Волинський центр первинної медичної допомоги». Вони нас не хочуть почути. Але чому тоді ми повинні платити 1,5 мільйона гривень на розвиток медичного обслуговування в громаді, якщо ці кошти вкладаються в міську медицину? Для нас не закуповується обладнання, не виділяються кошти на облаштування амбулаторій та ФАПів. Таке враження, що керівництву ЦПМД байдуже, як живуть і лікуються селяни.
- Ось ми і підійшли до головної теми розмови – створення Центру первинної медичної допомоги у громаді.
- Я ще раз повторюю, що ми об’єдналися задля того, щоб було краще нам, а не для того, щоб задовольняти чиїсь амбіції. Буде власний Центр – відкриються ФАПи. Звичайно, я не обіцяю, що у кожному селі. Фельдшери виконуватимуть призначення лікарів. Згідно з графіками лікарі відвідуватимуть села, проводитимуть прийоми. Ми ж на кожну амбулаторію закупили автомобілі. Нині вони бездіяльні. А якщо створимо свій Центр, лікарі зможуть виїжджати на виклики. Звичайно, при критичних станах будемо викликати «швидку».
- А чи вдасться залучити лікарів?
- Повірте, що проблеми не буде. Я вже знаю особисто лікарів, які тільки чекають нашого запрошення. Я готовий забезпечити житлом, виділити при бажанні земельні ділянки. Зарплата, звичайно, залежатиме від якості послуг.
- Але чи не виникнуть проблеми з вузькопрофільними спеціалістами?
- Думаю, що ні. Ми залучатимемо і спеціалістів. Це дасть змогу оглянути хворого на місці. До речі, НСЗУ виплачує кошти і спеціалістам.
- Чи вже розпочалася робота зі створення Центру?
- Так, відбулася сесія, депутати підтримали цю ідею одностайно. Готуємо документи на отримання ліцензії. Ми готові вкладати до мільйона гривень на розвиток медицини в селі.
- В’ячеславе Артуровичу, сьогодні важливим є питання вакцинації. Сільське населення скептично ставиться до щеплень, а тому вакцинація проходить не дуже швидкими темпами. Що скажете стосовно цієї проблеми?
- Загалом я вакцинацію підтримую, адже з історії нам відомо, що саме вакцини врятували людство від страшних хвороб. Однак тут є певні нюанси. Частина людей відстоює вакцинацію, а інша частина – категорично проти. Як одних, так і других слід зрозуміти. Є великий ризик захворіти коронавірусом, але й не менший – через вакцину розбудити хвороби, що ще сплять, адже реакція організму непередбачувана. Отож я особисто нікого переконувати, а тим більше наполягати не збираюся.
- Але є думка відомого професора Редька про те, що без природного імунітету вакцини не матимуть належного ефекту.
- Імунітет – це основа нашого здоров’я. Але скажіть: чому в нас вкладаються кошти в лікування людей, а не в те, щоб вони не хворіли. Люди хворіють не тільки від ковіду. Згідно зі статистикою, на чільному місці стоять серцево-судинні захворювання – інфаркти та інсульти. Основною причиною є згущення крові, а кров згущується тому, що ми мало рухаємося. Заняття спортом зведені до уроків фізкультури в школі або до спортивних секцій, які відвідують лише бажаючі. А чому б на рівні законодавства не запровадити обов’язкові 20-30-хвилинні спортивні перерви в установах, не створити спортмайданчики? Ми були б і здоровішими, і стійкішими до всіляких вірусів.
- Думка слушна, тим більше, що сьогодні люди перебувають у постійних стресах – нервових, моральних і психологічних, які і спричиняють серцево-судинні хвороби.
- Ось для того щоб менше було стресів, щоб люди могли спокійно лікуватися, ми і створюємо свій Центр первинної медичної допомоги. Я за те, щоб на повну силу працювали заклади культури, де б люди не тільки відпочивали, а й створювали секції – спортивні, інтелектуальні тощо. Я за те, щоб у селі був хороший інтернет, щоб люди не відчували себе забутими і нікому не потрібними. Село – наше коріння, і ми не маємо права його втратити.
- Відомо, що у вас є однодумці – Оваднівська ОТГ, яка також створює свій Центр.
- Швидше, не однодумці, а люди, які опинилися в тій же ситуації, що й ми. Вони дбають про своїх людей. А в своєму домі і своя правда.
По завершенню розмови ми в супроводі В’ячеслава Католика відвідали амбулаторію, побачили гарно облаштоване світле приміщення, зайшли у палату денного стаціонару, познайомилися з лікарем-стоматологом Оленою Шалютою, яка саме проводила прийом.
На завершення зустрічі В’ячеслав Артурович побажав усім міцного здоров’я та успішної реалізації всіх планів.
Антоніна Булавіна, с. Зимне, Володимир-Волинський район
Коментарі