Те, що Житані – історичне село з багатою історією, мудрими традиціями і працьовитими людьми, скажуть не тільки ті, хто тут живе, а й гості населеного пункту. Справа в тому, що село має дивовижну ауру дружби, добросусідства і згуртованості. А ще тут обожнюють порядок. У Житанях кожне подвір’я – неначе писанка, і стосується це не тільки новобудов, а й будинків, які зведені ще в минулому столітті. Кучеряві садки, розкішні квітники, сучасний дизайн і неймовірно чисті подвір’я підкреслюють ауру духовної краси людей, які тут мешкають. «Я закохана у своє село, і не тільки тому, що воно мені рідне. Тут дійсно живуть люди, з якими можна гори звернути, лише кинь їм заклик», - каже депутат Зимнівської сільської ради мешканка Житанів Лілія Стащук.
Село завжди славилося своєю гостинністю. Карантин став на заваді зустрічам, спілкуванню, гостинам, а тому, коли цього літа було прийнято рішення відсвяткувати День села, усі мешканці підтримали цю ідею і з радістю стали готуватися.
На сьогодні у Житанях не діє клуб. Та все ж молодь навела порядок у старому приміщенні, обкосили територію, облаштували затишні альтанки. Жоден житель не стояв осторонь, усі долучалися до підготовки свята.
І ось 14 серпня почалося свято. Під старими високими липами облаштували імпровізовану сцену, а глядачі - свій зал на свіжому повітрі. Допомогти громаді села створити святкову атмосферу прибули аматори сцени із сусідніх сіл: Хмелівки, Хобултови, Зимного, Бубнова, Сельця, Березовичів. Із вітальним словом до присутніх звернувся зимнівський сільський голова В’ячеслав Католик. Як завжди, неперевершеним, з ліризмом та гумором був конферанс ведучих Людмили Оцалюк та Дмитра Терьохіна. Кожен номер концерту дарував справжню хвилину насолоди. Букетом українських пісень порадували чарівні учасниці з гурту «Хмелівчанка», іскристим співом та запальним танцем захопили всіх зимнівські «Молодички», заворожив співом «соловей» громади Олександр Уліта із Сельця, виставу на основі народного гумору представили учасниці хобултівської «Одарки», зворушливо лився спів Алли Войтюк та Галини Мазур з Бубнова. Але найбільші овації викликали виступи дітей. Полонили глядачів голоси Альбіни Оніщук та Даринки Бондар, душевно звучав дует Наталії Місюри і Валерії Ядчук. А коли хлопчики з ансамблю «Перлинки» затанцювали славнозвісний український «Гопак», дорослі ледве стримувалися, аби й собі приєднатися до танцю.
Не забули привітати зі святом і вручити пам’ятні подарунки людям, які творили історію села і зробили значний внесок у сьогодення. У першу чергу запросили на сцену 92-річного Миколу Панасовича Гомолінського, у минулому бригадира городньої бригади, який працював на цій посаді 40 років. Загалом трудовий стаж складає 52 роки. Микола Панасович нагороджений численними орденами та медалями, серед них – медаль «Ветеран праці», «Заслужений працівник сільського господарства України», «Ударник п’ятирічки» тощо. Незважаючи на вік та стан здоров’я, Микола Панасович сам прийшов на свято і дуже радів, що оживають звичаї і традиції волинського краю.
Від душі селяни подякували депутату сільської ради Лілії Стащук та старості Аллі Волинець, які доклали значних зусиль для проведення свята.
Та на особливу подяку заслуговують спонсори свята Федір Ляснік, Віталій Кошлатий, Євген Шелепіна, Володимир Пилипюк, Тарас Козік, Микола Юнак, Наталія Дяченко, Євгенія Кучерина, Тетяна Юхимюк і Юрій Юхимюк.
Не забули організатори Дня села і про «хліб насущний». До послуг учасників та гостей свята працювали лотки із хот-догами, прохолодними напоями та морозивом. Свій перший виїзд у сільську місцевість після відкриття власної пекарні та магазину «Родинні хлібні традиції» здійснили Аліна Сич та Андрій Бадзюнь.
А поки гості куштували різноманітні смаколики, якими щедро пригощали житанські господині, співали та спілкувалися, їх розважав знаменитий на Володимирщині оркестр «Арсен».
Коли сонечко схилилось до обрію, між деревами заблукав легкий вітерець смутку. І не тому, що свято закінчувалося. Ще довго гомоніла дискотека, яку організував Ярослав Кондисюк. Просто, як казала Людмила Оцалюк, завтра вже цього не буде. Завтра знову настануть звичні будні. Тож нехай свята завжди будуть у наших душах.
Антоніна Булавіна, с. Житані, Зимнівська ОТГ
Коментарі