В Україні відкрилося понад 50 локацій для складання такого іспиту, який має запустити багато дуже важливих процесів задля утвердження української державності.
У ті часи, коли Україна була у складі Радянського Союзу, посадовці, які були корінними українцями, надавали перевагу російській мові навіть у спілкуванні зі своїми земляками. До тих, хто весь час розмовляв російською, ніхто ніяких претензій не виставляв, хоч закулісно люди дивувалися: «Стільки років жити в Україні і не вивчити мови!» Особливо дивували і навіть дратували свої, доморощені посадовці.
Симпатії до мови країни-агресора збереглися у багатьох посадовців, зокрема й у вищих установах влади. І це на 31-му році незалежності Української держави. Як вважає голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська, усі особи, які мають намір займати державні посади, повинні пройти іспит на знання української мови. Саме їй належить ініціатива запровадження спецкурсу «Держава для держави» в університетах країни. Викладачі курсу готуватимуть студентів до складання іспиту. Після закінчення вишу випускники, окрім диплома, отримають ще й державний сертифікат про рівень володіння державною мовою.
- До появи Національної комісії зі стандартів державної мови українська мова була у літературній творчості, потім – у термінології, у 20-ті роки відбулася українізація, лексикографічне стандартування української мови. Утім зараз, завдяки Закону про функціонування української мови як державної, ми дійшли до того місця у своїй історії української мови, коли вона – уже не просто державна мова, а символ нашої державницької ідентичності. Комісія зі стандартів – це інституалізація мови через орган виконавчої влади. Національна комісія зі стандартів державної мови – центральний орган виконавчої влади зі спеціальними повноваженнями. Закон про мову завершив історичну парадигму мовного питання. Те, що українська мова була державною, довгий час було швидше декларацією про наміри, а Комісія – це утвердження, це фіксування української мови як державної інституційно. Є державна мова і є інституція, яка за цю мову відповідає. Від 16 липня цього року, відповідно до норми Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», було започатковано іспити для громадян України, які обіймають певні посади, вони зобов’язані володіти державною мовою та використовувати її під час виконання службових обов’язків, а також підтверджувати рівень володіння державною мовою сертифікатом. Комісія створила необхідні умови для складання іспиту на рівень володіння державною мовою і з метою набути українське громадянство. Наступним кроком має бути розвиток такого іспиту не лише для набуття громадянства, а й для отримання сертифіката про рівень володіння українською мовою за міжнародними стандартами. І саме в цьому полягає важливий аспект співпраці Нацкомісії з МІОКом, яку ми, сподіваюся, зробимо ще більш масштабною вже восени. Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою має всі передумови, щоб стати центром української мови як іноземної, – повідомила пані Демська на своїй сторінці у фейсбуці.
Варто знати, що при складанні іспиту не береться до уваги знання мовознавства, а лише рівень володіння мовою. До питання про іспити долучилися Асоціація міст України та Асоціація бібліотек України. До речі, саме бібліотеки стали лідерами у розбудові іспитових пунктів. Мережа таких пунктів щоденно зростає, і назустріч Нацкомісії відгукнувся Кабінет Міністрів України. Надійшло погодження на збільшення комісії. Найближчим часом буде скориговано стратегію відкриття додаткових місць для реєстрації на іспит. 3-го серпня 2021 р. під час реєстрації у системі перебувало понад 2500 осіб, що значно сповільнило її роботу. Тому надалі додавання вільних місць у системі відбуватиметься постійно через оновлені інструменти, що надані центрам іспитування на місцях. Реєстрацію на іспити було відновлено 10 серпня 2021 р. Уже багато урядовців та службовців підтвердили своє право займати посаду знанням української мови. Та все ж підводних рифів ще досить багато. Російська мова переважає в багатьох центральних та східних регіонах країни. Немає сумніву, що опозиційні політики чинитимуть опір системі іспитів, запровадженій Нацкомісією з питань стандартів державної мови. Але безсумнівним є те, що прорив національної свідомості уже стався і зупинити його не вдасться нікому.
Що з цього приводу думають наші посадовці?
Сергій Романюк, керівник апарату Володимир-Волинської райдержадміністрації:
- Кожен громадянин повинен поважати і знати державну мову країни, в якій живе. Держслужбовці в цьому відношенні повинні першими бути прикладом. Отож, на мою думку, іспити, які призначила Національна комісія зі стандартів української мови, – це цілком справедлива вимога держави. За таким принципом живуть усі цивілізовані країни світу. Ми всі на певному рівні знаємо і розуміємо мови сусідніх народів та володіємо ними, а тому будь-хто із громадян може звернутися до мене російською чи польською мовою. Я їх вислухаю і зрозумію, але відповідатиму лише українською. Це моя принципова позиція як державного службовця і громадянина України. Держслужбовці повинні не тільки володіти державною мовою, а й уміти створювати ситуативні діалоги, розвивати монологічне мовлення, адже ми працюємо безпосередньо з людьми.
Володимир Атаманчук, начальник відділу з питань діяльності правоохоронних органів, оборонної і мобілізаційної роботи, цивільного захисту, надзвичайних ситуацій та охорони праці виконкому Володимир-Волинської міської ради:
- До введення такого іспиту я ставлюся лише позитивно. Посадовці – це представники держави, а тому володіти державною мовою – їхній обов’язок, як і виконання своїх посадових завдань. Мова держави – одна для всіх. Наш народ має це зрозуміти на 7-му році війни. Звичайно, маємо не забувати, що наша країна багатонаціональна, а тому повинні розвиватися і мови національних меншин, але з неодмінним вивченням державної. Так, українська мова не є легкою для вивчення, але я ніколи не зрозумію людину, особливо посадовця, який народився, виріс, живе в Україні і стверджує, що не може швидко опанувати українську мову. Значить, потрібно йому створити відповідну вимогу, якщо він хоче служити народу України.
Ніна Юринець, учитель і пропагандист української мови:
- Просто душа радіє, що нарешті наша українська мова зайняла своє по праву гідне місце в українському суспільстві. Ми довго цього чекали. І починати потрібно з державних службовців, бо саме вони є представниками великої держави – України. Вони неодмінно мають проходити іспити. Я за те, що потрібно знати і мовознавство, особливо людям, які безпосередньо працюють із документами. Спілкуючись із людьми, держслужбовець повинен вміти сформулювати думку, отже, необхідно постійно працювати над розвитком мовлення. Велике значення має культура мови. Наша мова багата і образна. Нею можна передати всі відчуття, за допомогою яких легко знайти порозуміння з людьми. Відрадно, що планують при вишах відкрити курси, на яких готуватимуть майбутніх посадовців. У нашому педагогічному коледжі є факультет діловодства. Тут практикується засвоєння ділового мовлення. Хотілося б, щоб у навчальних закладах діяли подібні курси, і не тільки з діловодства, а і з культури мови, юридичного мовлення, яке, до речі, є досить складним і його потрібно спростити. А тому я вважаю, що посадовці повинні говорити грамотною, але простою і доступною українською мовою.
Антоніна Булавіна
Коментарі