Його, за браком часу, ви інколи заміняєте на їхнє спілкування з гаджетами, а результатом буде порушення мови і мовної уяви.
Мова – це основний засіб прояву найважливіших психічних процесів пам’яті, сприйняття, мислення, а також розвитку інших сфер: комунікативної та емоційно-вольової. А якщо сказати простіше і доступніше, то мова – це інструмент, за допомогою якого людина задовольняє свої необхідні життєві потреби і спілкується з оточуючим світом.
У сьогоднішній публікації ніхто нікого не переконуватиме в тому, щоб розвитку мовлення дитини (усного чи письмового) у кожній родині було віддано максимум уваги, урізноманітненої формами і методами, які б сприяли встановленню швидкої комунікації з вашим малюком. Ми говоритимемо про відхилення, істотні й неістотні, у розвитку дитячої мови, про засвоєння дітьми майже підсвідомо вміння комунікувати зі світом за допомогою звуків, слів, речень і монологів.
Здається, природній і такий, що не викликає стурбованості, процес формування вміння дитини (одразу від народження) свої безсистемні звуки перетворювати на точне формулювання звуків нашої мови. Першими вчителями, у кого діти навчаються спочатку копіювати звуки або ж повторювати слова чи вигуки, є батьки. Потім започатковується діалогічне мовлення. Власне, батьки зобов’язані створити усі необхідні умови для духовного живлення дитини, розширення кругозору, створення відчуття повноти і насиченості радості буття. Багато факторів впливає на розвиток мови і на правильність вимови звуків. Не завжди можна відстежити, який із них вплинув, наприклад, на заїкання чи невимову свистячих або сонорних звуків. Життя демонструє масу випадків, коли діти із благополучних родин при достатньому рівні забезпеченості приходять у школу в перший клас, мають численні мовні вади: не вміють вимовляти частину звуків, будувати речення, вести діалог. У зв’язку з чималою кількістю таких випадків одна частина батьків не бачить у цьому проблеми, інша – думає, що школа навчить, а ще частина – розуміє цю проблему, але не знає, як правильно її розв’язати.
Ряд мовних проблем допоможе розв’язати спеціаліст, який налаштовує другу сигнальну систему людини – мову. І цей спеціаліст – логопед. У кожній школі чи дошкільному закладі, якщо спеціальне обстеження виявить дітей з мовленнєвими порушеннями 25 і більше осіб, у штаті повинен працювати логопед. Хоч на сьогодні усі заклади, відповідно до нормативу, укомплектовані кадрами, але їх дефіцит відчувається. Вищі навчальні заклади щороку випускають спеціалістів, які за дипломом мають професію логопеда. На жаль, не всі ними працюють. І однією з причин є те, що лише теоретичної підготовки не достатньо для того, щоб виконувати цю роботу. Необхідну професійну кваліфікацію можна отримати тільки в результаті практичної роботи, і то не за короткий час.
Навчальні та дошкільні заклади Володимир-Волинського району за наявності дітей, що потребують логопедичної допомоги, укомплектовані спеціалістами, які можуть її надавати. Але через людський фактор таку допомогу не завжди можуть отримати діти, які її потребують. Тому батькам слід чітко усвідомити, що школа не все може зробити, щоб виправити огріхи вимови вашої дитини чи навчити зв’язного мовлення. Якщо ваша дитина з тих чи інших причин має порушення, це питання слід контролювати вам, дорогенькі мами і тати.
Позитивну динаміку в розв’язанні дитячих мовних проблем мають логопеди, які працюють, займаючись приватною практикою. До одного з таких ми і звернулися. Це Татарчук Юлія Олександрівна, яка здійснює прийом діток у м. Володимирі-Волинському у приміщенні колишнього дитсадка «Зірочка», а тепер – управління з гуманітарних питань Володимир-Волинської міської ради.
Стати логопедом допомогла робота в дитсадку
Уперше Юлію Олександрівну довелося побачити в робочому кабінеті за вказаною вище адресою. Невисока моторна молода дівчина заходилася розповідати про секрети своєї справи, а також про те, як вдалося налагодити цю справу. В очах можна було помітити вогник. Вочевидь, Юлія любить свою роботу.
Дівчина має освіту від двох навчальних закладів. Закінчила Володимир-Волинський педагогічний коледж за фахом «Вихователь дітей дошкільного віку», а також Рівненський університет за фахом «Дошкільна педагогіка і логопедія». Ще зі шкільних років дуже добре пам’ятає моменти, коли вдома на подвір’ї збиралася дітвора пограти у школу. Звичайно, що «вчителькою» була маленька Юля, тому робота педагогом стала втіленням давньої мрії: від роботи вихователем у Зимнівському дитсадку отримувала моральне задоволення і досвід. Уже тоді помітила чимало діток, з якими працювала у групі, що вони мають певні порушення у вимові.
Зустріч випускників, із якими колись навчалася у педколеджі, стала підказкою для подальшої діяльності. Дівчата, крім спогадів, заходилися розповідати про приватну освіту і згадали у цьому контексті логопедію. Юлія одразу вхопилася за ідею і почала студіювати приватну логопедію. Пів року потрібно було для осмислення задуму, реєстрування підприємницької діяльності та початку роботи в якості логопеда.
Логопед – це і спеціаліст, і педагог, і психолог, і друг для дитини, і добра тьотя
На початках не відчувалося особливих складнощів у роботі. Єдине турбувало, що в більшості випадків був відсутній миттєвий результат після занять з дитиною. Дуже хотілося очевидного прогресу в кожному окремому випадку. І тільки участь у професійних тренінгах та семінарах логопедичного профілю дала можливість зрозуміти, що лише фахова і кропітка робота може дати результат. Але якщо він досягнутий, то цей результат стійкий майже у всіх випадках. Та його потрібно виплекати і дочекатися. Дітки з мовними проблемами – це особливі діти, які потребують багато уваги.
Коли до Юлії в кабінет приходять по допомогу батьки із дітьми, то старається допомогти у будь-якому випадку, якщо навіть якась патологія чи недуг – не «її випадок». Багатьом родинам важко у нинішніх умовах забезпечувати високий матеріальний рівень, тому фахівець вважає, що співчутливість має бути пріоритетом у спілкуванні на прийомах і зустрічах із батьками і їхніми дітьми.
Щоб зрозуміти мовну проблему, слід стати чутливим співрозмовником, дипломатично розпитати дитину і батьків. Є ряд навідних і опосередкованих запитань, відповіді і спосіб їх вираження дають можливість доповнити характеристику цієї проблеми. Ще можна назвати це обстеженням пацієнта. Звісно, для повноти розкриття дитини Юлія робить усе, щоб максимально швидко викликати довіру. У цьому їй допомагають різноманітні іграшки, які є в кабінеті. Ніколи дитину в таких ситуаціях не перевантажує ні питаннями, ні великою кількістю завдань. Після виявлення мовних проблем слід обов’язково зрозуміти, «звідки виросли ноги цієї чи іншої проблеми», щоб можна було не тільки вплинути на її виправлення, але й усунути причини, які викликали або викликають мовні порушення.
Кожні мама чи тато самостійно можуть діагностувати мовні розлади своїх дітей
Спеціалісти в цій сфері розробили нескладні тести, за якими батьки самостійно вдома, без участі сторонніх осіб можуть виявити відхилення у мовному розвитку дітей. Для цього не потрібно мати спеціальні навики чи літературу. Достатньо скористатися інтернет-ресурсами високопрофесійних спеціалістів-логопедів, де розміщені різноманітні наукові роботи на цю тему, і серед них можна знайти такі тести. Наприклад https://www.logoclub.com.ua/poradi-logopeda/konsultatsiya-logopeda/78-ch.... Один із таких тестів подаємо поряд з цією публікацією.
Скористатися цією порадою слід доволі обережно, вважає Юлія, і тільки за умови, що ви розумієте, як правильно зробити таке тестування. Але найкращим варіантом є звернення до логопеда. Цієї думки дотримуються усі спеціалісти, які працюють у сфері розвитку людини.
Логопедичне коригування: від звичайного повторення вимови звуків до оперативного втручання або психотерапії
Після виявлення мовної проблеми логопед, у залежності від різновиду цієї проблеми, проводить дослідження артикуляційного апарату дитини з допомогою спеціальних зондів. Якщо при огляді виявляються фізіологічно змінені тканини або будови органів, які беруть участь у формуванні звуків, то такі діти скеровуються до медиків. А якщо артикуляційний апарат у нормі і проблема полягає в неправильній звуковимові, то логопед призначає курс занять для дитини.
Корекційний курс занять визначається залежно від складності випадку: від 1-2 занять упродовж 2-3 тижнів і до року з 1-2 заняттями на тиждень.
Якщо вважати, що перші результати розвитку вимови і зв’язного мовлення можна аналізувати у віці 3-3,5 роки, то при виявлених відхиленнях можна з цього віку починати працювати з такими дітками. Саме з такого віку 3-3,5 і до 9-12 років здійснює прийом дітей Юлія Олександрівна.
Заняття з логопедом триває годину. Упродовж цієї години є 2-3 динамічні паузи для відпочинку дитини, зняття напруги і концентрації уваги. Залежно від віку дитини, заняття має різні форми: для менших діток усілякі вправи і спілкування відбуваються в ігровій формі, а для старших – як подача навчального матеріалу.
Для всіх категорій дітей є загальнорозвиваючі вправи із постановки артикуляційного апарату, дихання і автоматизації звуку у вимові. Усі звуки мають стандартні правила вимови і проходження повітря через дихальну систему нашого організму для формування звуковимови.
Трапляються порушення вимови звуків, при яких навчально-коригувальних вправ замало і є необхідність проведення вправ спеціальної вимови із застосуванням зондів, а також логопедичні масажі із розблокування певних груп м’язів органів, які беруть участь у звуковимові.
Розвиток дитячої мови залежить від середовища, в якому перебувають малюки: від тіла матері, де знаходяться від зачаття, і до кола спілкування упродовж терміну формування звуковимови
Фахівці провели дослідження впливу на розвиток плоду щоденного слухання вагітною матір’ю класичної музики і зробили висновок, що такі малюки після народження почувають себе набагато спокійніше і краще засвоюють годування. Також є чимало рекомендацій щодо розмов матері з дитиною, яка ще не народилася. І це має своє обґрунтування: дитина в утробі здатна сприймати звуки материнського тіла в різних тональностях. Слід пам’ятати, що конфліктні ситуації, крик, скандали, важкі психологічні стани чує ненароджений малюк і засвоює їх у вигляді нервових імпульсів, які в майбутньому віддзеркалюються і на розвитку його мови. Тому спів матері, читання вголос казок, слухання музики є невід’ємною турботою про майбутнє ваших діток, зокрема про гармонійний розвиток звуковимови в немовляти.
Після народження мовно-звукове середовище є більш активним. Малюк щодня починає чути слуховими каналами безліч різноманітних звуків. Невід’ємною частиною такої багатозвучності має бути рівна, спокійна мова батьків і оточуючих. А з певного періоду життя малюка (12-18 місяців) батькам слід старатися з дітьми розмовляти у вигляді нескладних діалогів.
Побажання від логопеда Татарук Юлії Олександрівни, яка приймає у Володимир-Волинському районі
Практично кілька разів при розмові Юлія Олександрівна наголошувала на розумінні батьками негативного впливу техногенного характеру на формування мовної уяви дітей і їхньої можливості вчасної звуковимови. У поняття мовного безпечного і правильного середовища входить і вимкнення неживого звучання різних пристроїв сучасності, які не тільки можуть «розмити» мовну уяву малюка, але і сформувати неправильну звуковимову.
Обов’язково з дітьми слід спілкуватися живою правильною мовою. Відповідно до віку має будуватися діалогічне мовлення з обов’язковим моделюванням малюками слів, речень і розповідей, бо саме діалогічне мовлення є фундаментом зв’язного мовлення. Коли живу мову заміняють казками і мультиками з ютубу, фейсбуку, тоді діти стають приреченими: у кожного другого розвиваються не тільки дефекти в мові, а й дуже часто фобії, замкнутість, або найгірше – діти потрапляють у паралельний світ.
Але які б мовні вади не траплялися в дітей, із ними можуть справитися спеціалісти-логопеди. Тому Юлія Олександрівна запрошує усіх батьків із дітками відвідати логопеда, щоб розвіяти сумніви щодо неправильної звуковимови і зв’язного мовлення або ж пройти коригування у логопеда. Ви можете записатися на консультацію за телефоном 0631434278.
Адреса кабінету логопеда: м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 129.
Норми появи голосних та приголосних звуків у дітей
Вік дитини – 1-2 роки
Голосні звуки – [а], [о], [е].
Приголосні звуки - [п], [б], [м].
Вік дитини – 2-3 роки
Голосні звуки – [і], [и], [у].
Приголосні звуки - [ф], [в], [т], [д], [н], [т’], [д’], [н’], [г], [к], [ґ], [х], [й].
Вік дитини – 3-5 років
Приголосні звуки - [с], [з], [ц], [дз], [с’], [з’], [ц’], [дз’], [ш], [ж], [ч], [дж], звукосполучення [шч].
Вік дитини – 5-6 років
Приголосні звуки - [л], [л’], [р], [р’].
У три роки в дитини зникає загальна пом’якшеність мовлення.
У чотири роки дитина здатна підтримати розмову, висловити думку простими поширеними реченнями, а також складними реченнями.
У п’ять років дитина вже здатна виділити у слові перший і останній звуки, підібрати слова з потрібним звуком, інтонаційно виділити вказаний звук у слові.
У шість років дитина повинна правильно та чітко промовляти усі звуки рідної мови. Діти цього віку здатні визначити кількість звуків у слові, їх порядок, місце звука у слові, поділити слово на склади, виділити наголошений склад, користуватися схемою звукового аналізу слів тощо.
Тест на визначення рівня розвитку мовлення дитини
Батьки часто переймаються питанням: чи достатньо розвинене мовлення їхньої дитини та чи потрібна їй допомога логопеда. Щоб отримати відповідь, спробуйте самостійно оцінити рівень мовленнєвого розвитку дитини, використовуючи запропоноване експрес-тестування.
Покажіть дитині картинку, наприклад, кота. Нехай дитина уважно розгляне її та спробує описати, тобто розповісти, що вона бачить. Не треба ставити дитині навідні запитання. Нехай вона самостійно спробує свої сили в цій нелегкій справі.
Варіанти описів
•Дитина мовчить, відмовляється від виконання завдання, або відповідь «не знаю» - 0 балів;
•«Кіт. Не знаю більше» – 1 бал;
•«Кіт. Він маленький. Він лежить» – 2 бали;
•«Це – кошеня, воно лежить. Кошеня біле і маленьке. Кошеня грається клубочком» – 3 бали;
•«На картинці намальоване кошеня. Воно маленьке, білого кольору. У нього є вуха, вуса, чотири лапи, хвіст. Воно лежить. Кошеня грається клубочком» – 4 бали;
•«На картинці намальоване кошеня. У нього біле хутро, гострі вуха, довгі вуса та пухнастий хвіст. Воно лежить і грається блакитним клубочком з ниток. Йому весело, тому що воно посміхається. Це добре і веселе кошеня. Я б хотів (ла) також з ним погратись» – 5 балів.
Результат
•0-1 бал – низький рівень. У дитини погано розвинене зв’язне мовлення. Вам необхідно їй багато читати, спонукати до переказування.
•2-3 бали – середній рівень. Мовлення дитини розвинене задовільно.
•4 бали – достатній рівень. Мовлення розвинене добре, однак слід збагачувати та розширювати словниковий запас.
•5 балів – високий рівень. У дитини – відмінний рівень мовленнєвого розвитку. Необхідно давати їй якомога більше творчих завдань.
Коментарі