Люди, які читають Біблію, знають, що першими із живих істот Бог створив тварин і птахів. Потім він створив Людину і поклав на неї обов’язок доглядати й рослини, і тварин, і птахів. Цивілізація значно вплинула на рішення Всевишнього. Про це свідчить і погіршення екології на земній кулі, і винищення цінних тварин та птахів, і нарешті жорстоке ставлення людей до тих тварин, яких колись приручили наші далекі пращури. Ба більше, власне ставлення до тварин, яких зла доля позбавила притулку, ставить одних людей на сторону людяності, а інших – байдужості та навіть жорстокості.
Бездомні котики та собаки вже давно стали проблемою нашого міста. Їх можна зустріти на кожній вулиці, навіть у центрі, але найбільше тварини чомусь полюбляють райони передмістя та окраїн. Мабуть, тому що тут їх найчастіше лишають безвідповідальні господарі. У місті діють волонтери, які намагаються знайти безпритульним «хвостикам» нові родини, але це справа непроста. Не розв'язує проблеми й стерилізація, яка повинна була б привести до зменшення популяції бездомний собак та котів, але проблема залишається в силі. Правда, пересічні громадяни все ж турбуються про безпритульних тварин, підгодовують їх, облаштовують теплі куточки у під’їздах та підвалах.
Вулиця Василя Стуса і прилеглі до неї мікрорайони давно стали пристановищем для безпритульних тварин. Не всім це, звичайно, подобається. Звичайно, існування безпритульних тварин – це проблема, але водночас це і перевірка на людяність, своєрідний лакмус доброти або безсердечності. Тварину легше всього знищити, але, мабуть, принцип «Не вбивай!», розповсюджується і на них. Тваринки – не ледарі, які не хочуть працювати, не пиятики, які довели себе до рівня бомжів. Це фактично безпорадні істоти, які не можуть про себе подбати, а тому вдаються до мір, які їм підказує інстинкт. Але найчастіше вони йдуть до Людини. Саме біля Людини вони очікують знайти притулок, тепло і харчі.
Пані Раїса Дмитрус, яка проживає на вулиці Стуса, вже багато років опікується безпритульними тваринами. На разі в її оселі разом з нею проживають три собаки, яких жінка підібрала на вулиці. Жодна собака, яка з’явилася у мікрорайоні, не пройшла повз увагу пані Раїси. З допомогою інших волонтерів надавала медичну допомогу тваринам, сприяла стерилізації, вакцинації, прилаштовувала тварин у родини, годувала тих, хто залишався на вулиці. Жінці було нелегко. На одній пенсії важко утримувати собак і годувати вуличних. Не раз Раїсі Василівні доводилося вислуховувати докори сусідів, мовляв, це саме вона розводить на вулиці собак. Але жінка не здавалася, надалі дбала про пухнастиків. Звісно, що вони своєю чергою швидко звикали до неї.
І ось на вулиці з’явився чорнявий симпатяга, на ім'я Пірат. Стверджують, що Пірата із зони бойових дій привезли військові, які врятували собаку під час обстрілів. Вони лишили Пірата, довіривши тварину людям. Зрозуміло, що знайти собаці господаря захисники просто не мали часу. Собака мешкав на вулиці, знаходячи прилисток біля осель, але згодом у нього стали з’являтися симптоми хвороби. Можливо, собаку травили. В такому стані небораку – пса знову таки побачила пані Раїса, викликала ветеринарну службу. Врятувавши пса, Раїса Василівна стала годувати Пірата, і собака почав ходити за жінкою. Так було і того дня. Пес йшов за своєю рятівницею. Назустріч йшов сусід, пан Н. (з етичних міркувань прізвища не називаємо). Страшенно розлючений, він загнав нещасну тварину у водовідвідну трубу і став кидати у неї каміння. Пес скавчав. Жінка кинулася захищати тварину, але знову таки почула звинувачення в тому, що розводить собак, що собака не вакцинована, що своїм гавканням не дає спати тощо. Пані Раїсу настільки вразила безсердечність сусіда, що вона звернулася до правоохоронних органів. Розібратися з цією справою було доручено дільничній інспекторці Аліні Мартинюк.
- Я не можу ставитися до когось упереджено, зайняти односторонньо чиюсь позицію. Я теж люблю тварин і вважаю, що не можна виявляти до них жорстокість. Проте ситуація переросла у конфлікт сусідів. Прозвучали взаємні звинувачення, безпідставні образи. Я порадила пані Раїсі Дмитрус звернутися до суду. Проте хочу сказати, що перебування на вулиці необстеженої й, звичайно ж, не вакцинованої собаки становить серйозну загрозу для мешканців, - сказала пані Аліна.
Свідком інциденту стала жителька мікрорайону Алла Р. Вона підтвердила, що на власні очі бачила, як собака йшов слідом за Раїсою Василівною, а сусід загнав пса в трубу і почав бити камінням. Жінка говорила про це зі сльозами. І не дивно. Рік тому в боях під Куп’янськом зник безвісти їх син, якого досі не знайшли. Жінка добре розуміє, що таке життя, яка його цінність, кому б воно не належало.
Прокоментувати ситуацію ми попросили відому в місті зоозахисницю Анну Кухарик.
- Мені відомо те, що сталося. На жаль, такі випадки не поодинокі. Як ми не намагаємося, але знайти родину кожній безпритульній тварині не можемо. Звичайно, Раїса Дмитрус не може утримувати багато собак. Це дуже важко. Але є інша сторона ситуації. Це безвідповідальність тих людей, які залишають напризволяще своїх ще недавніх улюбленців. Ось де корінь проблеми! І тут ми безпорадні. Ми не можемо їх від слідкувати. Просто йде екзамен на людяність, - сказала пані Кухарик.
Так, іде екзамен на людяність. Та не всі, на жаль, гідно проходять цей екзамен. Замість того, щоб облаштувати будку, поділитися окрайцем хліба, знайти копійку на стерилізацію і вакцинацію, деякі особи беруть на душу великий гріх – вбивство нещасної тварини, яка, можливо, в бажанні вижити задрала чиюсь курочку чи скалила зуби до того, хто глянув на неї гнівним поглядом.
А Пірат знову таки проживає у Раїси Василівни. Душевний лакмус собаки не припуститися помилки.
- Хай про мене говорять, що хочуть, а я рятувала, захищала собак і буду надалі так робити. Наша держава ратифікувала Міжнародну Конвенцію про захист тварин і ми всі, як законослухняні громадяни, маємо її дотримуватися. Я припуститися помилки, що не викликала службу 102. Тоді, згідно зі статтею 299 Кримінального Кодексу України, мій сусід поніс би заслужене покарання. Ця стаття говорить: «Жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій». Прикро, що в той час, як наші воїни рятують собак і котів, волонтери намагаються евакуювати їх і знайти домівки, знаходяться люди, що намагаються розправитися з цими тваринами. Пригадайте, як рятували тварин під час затоплення на Каховському водосховищі. І ще я не розумію, невже потрібно питати у когось дозволу, чи вакцинувати, а тим більше прихистити нещасну тварину? Хто мені має вказувати, годувати бездомну собаку, дати їй притулок чи ні? А у пана Н. у самого у дворі вакциновані собаки? Раз є закон, значить, перед ним рівні всі, а також і тварини, які потребують захисту! - закінчила розмову пані Раїса.
Від себе додам, що я також «одна із тих безумних, хто за собакою у вогонь і у воду».
Антоніна Булавіна м. Володимир
Коментарі