Ювенальні поліцейські – не шкільні «бабайки», якими можна лякати дітей з гіперактивною поведінкою

Публікації

Ювенальні  поліцейські – не шкільні «бабайки»,  якими можна лякати дітей з гіперактивною поведінкою
Ювенальні поліцейські – не шкільні «бабайки», якими можна лякати дітей з гіперактивною поведінкою

У редакції відбулася зустріч з начальником сектору ювенальної превенції Володимир-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області майором поліції Оленою Валеріївною Павлюк. Об’ємна назва серйозної установи з чисельними повноваженнями та із сформованим у населення образом карального органу – така асоціація виникає у пересічних громадян про цю структуру.
Що ж? Спробуємо розібратися, чим живе і яка вона – ювенальна поліція.
До нашої вітальні у точно призначений час зайшла молода, надто молода жінка у брючному форменому костюмі. Не буду повністю змальовувати її портрет, але зайшла не поліцейська, а усміхнена і по-дружньому налаштована людина з позитивною харизмою, що відчувалося з перших хвилин спілкування. У завідувачки часто давав про себе знати мобільний телефон, хоч був на беззвучному режимі: очевидно, що інтерв’ю на цей час ізолювало співрозмовницю від контексту робочого дня.
Олена Валеріївна очолила сектор у січні цього року, до того з 2015 року працювала ювенальним поліцейським Локачинщини, у минулому - слідчим у Локачинському відділі внутрішніх справ. Хоч пішла працювати в органи за покликанням, але ніколи не мала гадки, із чим може стикнутися жінка-слідчий. Старалася завжди бути на висоті при виконанні обов’язків, але романтика, гуманність, неприйняття нелюдських вчинків окремих особин породжували внутрішній душевний конфлікт. Навіть був період, коли  задумувалася про звільнення з поліції. І тільки вакансія на посаду, що передбачала роботу з дітьми, неначе відкрила друге дихання.
- Ви би бачили, як променяться очі діток, які за 10-15 років свого життя нечасто чули добрі слова на свою адресу, у спілкуванні на рівних під час чи після будь-якого заходу, походу до лісу, прогулянки. У мене троє діток, вони  уже дорослі. У першу чергу як мама можу стверджувати зі 100-відсотковим переконанням, що діти – як квіти: якщо поливаєш рясно грядку з квітами-дітьми водою-добротою і душевним теплом, то вони ніколи не будуть здатні  не те що на злочини чи якісь правопорушення, у них навіть у лексиконі не буде слів, якими можна скривдити людину чи принизити її гідність, - емоційно веде розмову Олена. – У роботі всі мої рішення є виконанням посадових інструкцій і букви закону, але узгоджені із власною совістю та розумінням будь-якої справи чи проблеми з позиції мами. Уявіть ситуацію, коли я приїжджаю в одну з показових міських шкіл за викликом адміністрації з приводу поведінки «неблагополучного» хлопчика. Усі в очікуванні того, що я в ролі «бабайки» почну «відпрацьовувати» дитину, її батьків. Натомість виймаю гривневу купюру і прошу оточуючих нагодувати свого учня. Із початку розмови, яка відбувалася у другій половині дня, виявилося, що (назвімо його Сашком) Сашко нічого ще не їв. Він із багатодітної сім’ї, і в цей момент родина переживає складні матеріальні труднощі. Як можна достукатися до свідомості дитини, коли у неї, можливо, шлунок зводить від голоду? Жодна посадова інструкція не передбачає такого перебігу, і я не прибічник нестримної фантазії, що доповнює і так велике коло обов’язків поліцейського, але я завжди на боці гуманності та поміркованості. А ви б хіба не так вчинили на моєму місці?
У секторі ювенальної поліції практично усі колеги керівника, а це усі жінки, керуються в роботі такими ж принципами: діти мають бачити і відчувати, що їх люблять, поважають, а вже потім із ними розв’язують проблеми. Роботи вистачає. Від минулого року Володимир-Волинський район розширив свої межі, і відповідно, у багатьох установ збільшилися територія та об’єм роботи. Усього шість поліцейських забезпечують роботу із профілактики, запобігання, виявлення дитячих правопорушень.
На території  району  діють одинадцять територіальних громад, і за кожною із них закріплено офіцера поліції для роботи з дітьми. Якщо прочитати  посадову інструкцію ювенального або, як їх ще називають, підліткового поліцейського, то, напевно, голова піде обертом від того об’єму роботи з дітьми та із членами родин, де вони ростуть. Я прочитав чималий список і спробую переповісти його коротше: це проведення профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчинення дітьми кримінальних та адміністративних правопорушень, індивідуальні бесіди та профілактична робота з дітьми, що перебувають у конфлікті із законом, а також із тими, хто потребує психологічної допомоги на рівні можливостей силової структури, участь у всіх юридичних процесах, у яких беруть участь діти, робота на екстрених викликах поліції, відпрацювання за місцем проживання сімей зі складними життєвими обставинами, нічні відпрацювання розважальних та торгівельних закладів з метою попередження, виявлення і фіксування фактів продажу алкогольної та тютюнової продукції неповнолітнім, реагування на всі випадки булінгу, вивчення побутових умов проживання дітей у кризових  сім`ях, вжиття заходів різного характеру до батьків, що нехтують виконанням своїх батьківських обов’язків, реагування на будь-які факти жорстокого поводження з дітьми, участь у встановленні місцезнаходження дитини в разі її безвісного зникнення та інше. Очевидно, що багато завдань, але і десять років тому підрозділи міліції у справах неповнолітніх працювали за таким списком. А що ж змінилося сьогодні?
Разом з реорганізацією радянської міліції в національну поліцію змінили свою вивіску і ці відділи. Змінилися й підходи у роботі, форми та методи, і найголовніше, змінилися люди, які виконують цю складну і відповідальну роботу.
Уявіть собі дитячий садок. Групку діток, що ледь стримуються на своїх місцях, пританцьовуючи вигукують, плескають в долоні, сміються і веселяться, а біля них, майстерно підігруючи із щирими емоціями на обличчі, розповідають захопливу історію дві молоді дівчини і хлопець у формі. Правильно, це працівниці ювенальної поліції разом із поліцейським офіцером громади проводять профілактичну роботу з дітьми. Не в кабінетах з вікнами, які часто заґратовані, не за казенними столами у менторський спосіб, як раніше, а у комфортному середовищі, в ігровій формі у дружній обстановці доноситься інформація, яка і формує особистість, не здатну до порушень і нетерпиму до них.
Дуже багато в нашому суспільстві нашарувань із минувшини, особливо у  плані захисту власних прав і свобод. Люди часто в безнадії на захист не заявляють публічно про порушення чи ще якісь безчинства, які творяться по відношенню до них у місцях проживання, на роботі, в сім’ї. Така ж зневіра й іноді страх накладаються на дітей, які виховуються у такому суспільстві. Ювенальна поліція у цій сфері має одне із головних завдань: сформувати у підростаючого покоління вміння шукати захист своїх прав будь-яким чином, незважаючи ні на вік, ні на стать, ні на час звернення.
Розгорнута величезна інформаційна кампанія у навчальних закладах, у засобах масової інформації під назвою «Я – поліцейський! Я – твій друг!» До дітей ювенали стараються донести інформацію, що вони прийдуть на допомогу кожній дитині, яка звернулася до них.
І ця робота не є якимось разовим заходом. Ювенальні поліцейські працюють системно і упродовж  певного часу. Ось, наприклад, ви чули про випускників ювеналів?
Яких дітей ви розумієте під визначенням «випускники»? Так, знаємо випускників дитячого садка, початкової школи, дев’ятирічної чи одинадцятирічної, вишу. А ви знаєте випускників ювенальної поліції за класифікацією «випускники групи дітей з ВЖО»? Цим терміном користуються тільки офіцери ювенальної поліції, вони знають, що це йдеться про дітей, якими вони опікувалися упродовж багатьох років і які стали повнолітніми та уже вступили у доросле життя. Удома такі діти з різних причин мали брак уваги, розуміння, а іноді просто недоїдали. Саме від ювеналів вони отримали ті безцінні крихти людського спілкування, підтримки і вчасної поради. Увесь успіх служби – у кадрах, які руйнують  стереотипи колишньої системи.
Велику надію на реорганізацію і становлення української поліції покладає її очільник Ігор Клименко. Саме за його сприяння 2021 рік оголошено роком ювенальної поліції. Суспільство і його головні інституції мають ретельно визначити статус цієї служби, докласти чималі зусилля для її кадрового укомплектування, а також матеріального забезпечення. Хочеться вірити, що з часом ця служба буде оснащена не гірше за інші, що надають різноманітну допомогу населенню.
Сергій Залуський
Сектор ювенальної поліції відділу превенції Володимир-Волинського районного відділу Головного управління Національної поліції у Волинській області проводить акцію «Готуємось до школи разом».
Дорогі і шановані володимир-волинці!
Наш сектор володіє сумною статистикою про дітей, які виховуються в родинах зі складними життєвими умовами. У цих родинах чисто і прибрано.  Але їхній дохід не може при нинішніх цінах забезпечити найнеобхідніше. У  якихось родинах немає тата чи мами. Є родини, де є тільки опікуни. Є родини, де діти почувають себе сиротами. І таких дітей, які мають першого вересня йти до школи, чимало.
Просимо вас долучитися своїми можливостями і допомогти цим діткам не почуватися обділеними долею у нашій великій українській родині.
Раді будемо будь-якій участі від вашого щирого серця. Звертайтеся за телефоном 098-514-34-37.

Ювенальна поліція у твоєму місті і селі завжди прийде тобі на допомогу. 
Звертайтеся до нас самі або через друзів чи знайомих 

- при  вчиненні насильства будь-якої форми по відношенню до тебе чи знайомих;
- при цькуванні тебе чи знайомих будь-ким (однокласниками, батьками, вчителями, іншими учасниками освітнього процесу);
- при невиконанні батьками батьківських обов’язків щодо створення належних умов життя, навчання та виховання;
- у випадку, коли порушуються твої права; 
- ми працюємо для вас 24/7

за телефоном 102 або 098-514-34-37.

Розділ новин: 

Коментарі

Схожі новини: