Клуб спортивного танцю «Dancer Dancer Studio», засновником і тренером якого є молодий цілеспрямований кандидат у майстри спорту Владислав Мельничук, діє на теренах Володимира другий рік. Здавалося б, недовго. Але упродовж цього часу він об’єднав понад три десятки юних любителів танцю, які вже можуть похвалитися здобутками на паркеті. Крім того, клуб налічує найбільшу кількість вихованців порівняно з іншими клубами міста, де навчають спортивних бальних танців.
У розмові Владислав зізнається, що довго думав над створенням клубу. Насамперед тому, що це величезна відповідальність, та й досвіду педагогічного бракує. Однак зваживши усі «за» і «проти», вирішив ризикнути.
- До того як створив клуб, устиг попрацювати тренером у Локачах, де навчав танцювати понад двадцять діток. Однак так склалися обставини, що був змушений змінити Волинь на Львів і піти у вільне плавання, - каже Влад. – Першими на моє запрошення відгукнулися Іринка Рудаєва, Софійка Мамалига, Валерія Соловей, Діана Сачук, Анастасія Надворська. Згодом стали приходити й інші діти не лише з міста, а і з навколишніх сіл. Сьогодні у клубі займається понад тридцять вихованців, найменшій – 4 роки, найстаршим – 16. Я намагаюся до кожного знайти індивідуальний підхід, разом із тим по-своєму вимагаю від усіх повної віддачі. Нерідко мене запитують, як вдається донести інформацію до чотирирічної дитини. Скажу відверто, із такими малявками простіше, ніж зі старшими дітьми. Так, із ними у тебе інша розмова, інший підхід, інколи доводиться заспокоювати, коли щось не виходить, інколи жартувати. Зі старшими не так. Можливо, у мене ще немає такого досвіду, але, попри це, я намагаюся знаходити спільну мову з усіма, вчити і вчитися.
Владислав Мельничук не лише навчає дітей танців, а й сам займається у львівському клубі спортивного бального танцю «Талісман». Є переможцем всеукраїнських та міжнародних турнірів, а два роки тому здобув перемогу на Чемпіонаті світу зі спортивних бальних танців, який відбувся у Польщі. Навчається на четвертому курсі ВНУ імені Лесі Українки. Його девіз: «Зціп зуби і працюй».
Танці у житті Влада займають майже увесь його час. Тож на відпочинок залишається зовсім мало. Улюблене заняття переросло в роботу. Він переконаний, що саме так і має бути, бо успіху можна досягти тільки тоді, коли віддаєшся справі сповна. А це можливо лише за умови, якщо вона тобі до душі. Це тренер намагається донести до своїх вихованців, і, судячи з результатів нещодавнього танцювального турніру, вони добре засвоюють уроки.
Нещодавно у Рівному відбувся «Різдвяний бал», у якому взяли участь вихованці клубу «Dancer Dancer Studio». Приємною несподіванкою стали призові місця, які посіли його учасники. Перше місце у номінації «Соло» завоювала Ангеліна Іванникова, Яна Власюк – друге («Соло»), третє – Марта Кухарук у двох категоріях: як у своїй, так і в старшій. Друге місце у своїй та старшій категорії посіла пара Владислав Іванников та Наталія Собчак. Каріна Федоренко – дебют у новій категорії та фінал, Ірина Рудаєва також вийшла у фінал, окрім того, дівчинка на кожному турнірі танцює у вищій категорії.
- Увесь менший склад посів призові місця у своїх категоріях, це дуже хороший результат. Особливо хочеться відмітити Уляну Ліщук, котра займається у клубі лише три місяці. Та попри такий короткий термін, дівчинка не лише змогла опанувати техніку танцю, а й здобути перемогу. Загалом усі без сумніву діти варті похвали, адже докладають титанічних зусиль задля того, щоб на паркеті показати хороші результати. Для мене вони усі – зірки. Головне – підтримувати і завжди відстоювати їхні інтереси.
Владислав Мельничук вимогливий не лише до дітей, а насамперед до себе. Крім танців, займається боксом у СК «Любарт» (тренер Юлія Семко), у його графіку є щоденні пробіжки. Три рази на тиждень тренується у Львові. Збори, на які приїжджають відомі тренери з різних куточків світу і де навчають не лише танцювальної майстерності, а й акторської, – невід’ємна частина кар’єри. Увесь цей мікс, помножений на величезне бажання танцювати, дають позитивні результати.
Оскільки танці – недешевий вид спорту, левова частина успіху вихованців, за словами Мельничука, залежить від батьків, із кишені яких оплачується вартість костюмів, тренувальних зборів, турнірів.
- Чим більше батьки вкладають у дітей, тим вищий шанс у них досягти успіху. На жаль, не усі це розуміють і сподіваються на тренера. Крім того, батьки повинні знати, що у цьому виді спорту перемога належить тим, хто віддається на повну. Щоденні виснажливі тренування, шалене прагнення вдосконалювати себе і постійно розвиватися – ось що стоїть за кубками та медалями. Халтура не проходить, бо вона стає помітною на паркеті, коли оцінюють судді.
Незважаючи на те, що клуб наймолодший у місті, він уже має свої традиції. Владислав розуміє, що діти повинні не лише працювати у залі, а й відпочивати. Тому інколи організовує для них розваги, на дні народження усі разом вітають іменинників. А нещодавно доручив найстаршим вихованцям – Владу Іванникову та Наталії Собчак – спробувати себе у ролі тренерів і провести заняття. Із завданням вони впоралися на відмінно, крім того, отримали задоволення та перший невеликий досвід тренерської робити.
- Дітей потрібно зацікавлювати, щоб у них було бажання займатися. Ми, тренери, зі свого боку робимо усе можливе задля цього. Та хотілося б, щоб місцева влада також приділяла увагу цій категорії танців, ідеться про спортивні. Організовуючи різноманітні заходи у місті, чомусь здебільшого перевагу надають народникам, - ділиться Владислав. – А варто не забувати й про інших дітей, які представляють місто на всеукраїнських та міжнародних змаганнях і були б не проти продемонструвати свій талант на місцевій сцені, де б їх побачили рідні, близькі та друзі. Можливо, управління культури, молоді і спорту зверне увагу на них. Кажу не лише про свій клуб, а й про інші. А поки буду продовжувати вчитися і навчати майбутніх чемпіонів.
Олена Рудницька
Коментарі