- Героя України танкіста майстер-сержанта Олександра Цюпака та головного сержанта Василя Чайки.
Захисники загинули з різницею у кілька днів, в останню путь проводжали їх з однієї хати, оскільки були родиною.
Олександр Цюпак народився на Волині у селищі Луків Ковельського району. Контракт із ЗСУ уклав опісля строкової служби, відтак, війна для нього почалася у 2014 році. Упродовж 2014-2023 рр займався підготовкою злагоджених та професійних танкових екіпажів. Командував одним із них у боях під Сєвєродонецьком та Іловайськом на Донбасі. Одружився з Тетяною Чайкою з села Залужжя. У шлюбі народилося двійко діточок.
11 березня 2022 року танковий екіпаж під керівництвом Цюпака в селі Наливайківка Київської області знищив декілька одиниць броньованої техніки противника та відбив ворожу атаку під час активних наступальних дій ворога у напрямку Макарова Бучанського району. 39-річний Олександр загинув 12 березня унаслідок артилерійського обстрілу.
З шістнадцяти років на прикладі старшого брата-майданцівця Віктора Чайки боронити державу рвався наймолодший Василь. Позичивши у товариша гроші на дорогу, вирушив у тренувальний табір «Правого сектору», де у свій час проходив вишкіл брат. Однак після того, як там дізналися, скільки йому років, відправили додому, де його шукали батьки та поліція. Василь навчався у Володимирському ВПУ, після закінчення якого пішов працювати на меблеве підприємство «Гербор-Холдинг». Однак мрія - стати військовим взяла верх, і як тільки виповнилося 18, підписав контракт з 14 ОМБР. Відбувши кілька ротацій, та набувши бойового досвіду, у званні головного сержанта взводу навчав молодих хлопців. Служив в одній роті з братом Віктором.
Загинув 23-річний воїн 25 березня внаслідок ворожого авіаудару у районі населеного пункту Червона Долина Миколаївської області.
Олександр прийшов у дім родини Чайок, коли Василеві виповнилося дев’ять років. Тож хлопець практично виріс на його очах. Разом ходили на риболовлю, до лісу по гриби та ягоди.. Попри різницю у віці, завжди знаходили спільну мову один з одним. А ще їх об’єднувало почуття гумору. Обидва любили жартувати й заряджати усю сім’ю позитивом. Обидва служили в одній бригаді. Обидва загинули у березні. Велика та дружня сім’я, у якій завжди лунав сміх та панувала радість, осиротів, і у ньому оселилася журба.
Поховали Олександра Цюпака та Василя Чайку у селі Залужжя.
Світла пам’ять героям та співчуття рідним.
Жанна Білоцька
Коментарі