Кожен мешканець Володимира-Волинського ще зі шкільної парти пам’ятає про дату 20 липня 1944 року: у той час наше місто було визволене від нацистських окупантів. На честь 20 липня було названо одну з вулиць міста над Лугою.
У 1944 році 1-й Український фронт розгорнув бойові дії за визволення Західної України. Володимир-Волинський був одним із міцних вузлів опору німецько-фашистських окупантів.
Війська правого флангу 3-ї гвардійської армії 18-го липня зав’язали бої на підступах до міста, які тривали три дні. Частини 72-ї, 88-ї і 214-ї німецьких піхотних дивізій намагалися будь-що утримати місто у своїх руках. Для їх розгрому командуючий 3-ою гвардійською армією виділив 120-й стрілецький корпус під командуванням генерал-майора С.І.Донськова. Частини 197-ї стрілецької дивізії, які вийшли на східну околицю Володимира-Волинського, зустріли опір ворога.
Тоді командир дивізії полковник Ф. С. Даниловський направив основні сили в обхід міста з півночі. У той же час з півдня противника атакували частини 218-ї стрілецької дивізії. 20-го липня гітлерівський гарнізон був розгромлений. Військовим з’єднанням і частинам, які відзначились у цих жорстоких боях, було присвоєно найменування Володимир-Волинських.
У складі 197-ї дивізії був 862 стрілецький полк, яким керував підполковник Василь Антонович Кожевников. Кілька років тому наше місто відвідав онук Кожевникова, який проживає у м. Армавір на Кубані. Зустріч з ним відбулася у міській раді. Онук дуже схожий на дідуся, теж військовий. Він із дружиною поклав квіти до меморіальної дошки свого відомого дідуся, яка збереглася на вулиці Роксолани (колишній Кожевникова). Мені випала честь провести для гостей екскурсію. Пригадується, що їм дуже сподобалося наше місто, його пам’ятки, а ще наша милозвучна українська мова, яку поважним гостям було дуже приємно слухати.
Переглядаючи музейні архіви, ми знайшли фото Василя Кожевникова, тож тепер кожен може побачити, яким був відомий військовий у молоді роки.
Бережімо і вивчаймо історію рідного міста!
Богдан Янович, науковий співробітник історичного музею імені О.Дверницького
Коментарі