Кожен старожил Володимира-Волинського пам’ятає, як у минулому біля місцевого дитячого садка «Казка» знаходилися скульптури тридцяти трьох богатирів. А всі, хто відвідував центральне відділення «Укрпошти» в нашому місті, напевно, пригадають чудове панно за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Ці прекрасні роботи, а також багато інших, створив світлої пам’яті художник і скульптор Сергій Литвинчук.
Він народився 1954 року в селі Красностав Володимир-Волинського району. Закінчив місцеву школу, пізніше навчався в училищі села Івано-Франкове Львівської області. По закінченню працював у Городоцькому лісгоспзагу в сувенірному цеху, через деякий час – у Республіканському музеї архітектури та побуту (Пирогове, під Києвом). Із 1977 року зарахований художником у Володимир-Волинську художньо-оформлювальну майстерню.
Працював над створенням художніх композицій, що розміщувалися на підприємствах та в установах міста Володимира-Волинського і району. Зокрема у Суходільській школі збереглася настінна художня композиція роботи Сергія Литвинчука. На території міста, в історичній його частині, встановлено декілька кам’яних знаків, роботи скульптора. На цих знаках-тумбах – написи про пам’ятки археології Володимира-Волинського (зокрема Київська брама, П’ятницька брама). У тридцятирічному віці Сергія Литвинчука прийнято до творчої секції при Волинському обласному відділенні Спілки художників України.
У 1985 році відбулася виставка творів художника у Луцькому обласному науково-методичному центрі, а наступна – у 1986 році у Володимир-Волинському кінотеатрі імені Т.Шевченка. У музеї Лесі Українки в селі Колодяжне 1995 року експонувалася третя персональна виставка.
У 2015 році у Володимир-Волинському історичному музеї була презентована ювілейна виставка картин і скульптур Сергія Литвинчука.
Нещодавно завдяки підтримці друзів музею його фонди поповнилися новими роботами Сергія Литвинчука. Директор музею Володимир Стемковський і наукова співробітниця Ганна Доскоч побували в експедиції в селі Микуличі Володимир-Волинського району. Свого часу для тамтешньої церкви Сергій Литвинчук разом із колегою-художником Миколою Черняком написали іконостас. Настоятель храму отець Олександр Тарасюк із благословення митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира передав цей іконостас на постійне зберігання до фондів Володимир-Волинського історичного музею. Музейні працівники вдячні їм за це.
13 жовтня наукові співробітники Володимир-Волинського історичного музею презентували виставку робіт релігійного живопису Сергія Литвинчука, а саме 12 картин зі згаданого іконостасу. Серед них – ікони Діви Марії, Ісуса Христа, апостолів, пророків, князя Володимира і княгині Ольги.
Спогадами про свого незабутнього колегу прийшли поділитися друзі художника. Зокрема, художник Іван Сакуляк, який разом із Сергієм оздоблював церкви у Володимир-Волинському районі, розповів, що він був дуже талановитою і відповідальною людиною. Хоча Сергію не вдалося здобути вищу мистецьку освіту, він був дуже наполегливим і вимогливим до себе: багато працював над самовдосконаленням, вивчав анатомію людини, живопис, аби його скульптури і картини були близькими до оригіналу. Художник був великим патріотом України. Щирі й теплі слова про колегу мовив викладач Володимир-Волинської дитячої художньої школи Ігор Мацюк. Він зауважив, що пан Сергій був вільною людиною: робив те, що хотів, говорив те, що думав, і ніколи не боявся. Спогадами про ті часи поділилася і ветеран дитячої художньої школи Галина Микита. Галина Яківна зазначила, що на таких художниках, як Сергій Литвинчук, і трималося мистецьке життя Володимира-Волинського в 70-80-х роках уже минулого 20ст.
Дуже змістовним був виступ викладачки педколеджу імені А.Кримського Лесі Мартинюк (Дембровської). Пані Леся пригадала, що свого часу Сергій Литвинчук навчав її чоловіка Едуарда Дембровського живопису і скульптури. Дав йому багато навичок і вмінь, рекомендував удосконалювати себе, вивчати творчість відомого українського скульптора Олександра Архипенка. Сам Литвинчук запам’ятався Лесі Дембровській як порядна і творча людина, великий акуратист – кожен пензлик у його майстерні мав своє місце.
Провідна наукова співробітниця музею Олена Черенюк наголосила, що відтепер картини Сергія Литвинчука стануть надбанням історичного музею, а відтак – і держави України. Наукова співробітниця музею Ганна Доскоч розповіла студентам про те, як роботи художника потрапили до музею, і закликала при нагоді приносити такі речі до музею, де їх збережуть для майбутніх поколінь.
Художник Анатолій Костюк у своїх спогадах написав, що Сергій був начитаною, всебічно обдарованою людиною, мав хорошу бібліотеку, любив музику Баха, Вагнера, Бетховена, Висоцького.
Оглянути роботи митця прийшли і студенти педколеджу імені А.Кримського, які навчаються на художників-реставраторів, разом із викладачем Валентиною Залуніною, котра теж сказала добре слово про Сергія Литвинчука, з яким свого часу була знайома.
На жаль, пан Сергій відійшов у вічність 2009 року, але ж недаремно кажуть, що митець продовжує жити у своїх творах.
Тож творіння Сергія Литвинчука не втрачають своєї актуальності і в наш час, бо у них вкладено частинку душі автора.
Богдан Янович, науковий співробітник історичного музею
Коментарі