2021 рік для України був багатий на важливі події. Боротьба з коронавірусом триває, розпочалася вакцинація населення, держава відсвяткувала 30-річчя Незалежності, Росія нарощувала війська біля кордону, а Президент Зеленський запроваджував численні санкції. Згадаємо основні події, що відбулися цього року.
Пандемія коронавірусу
2021 рік розпочався із запровадження жорстких карантинних обмежень. До 24 січня заборонялась робота закладів харчування, кінотеатрів, фітнес-клубів, спортивних залів, басейнів, театрів. Також під забороною було: відвідування закладів освіти, торгівля непродовольчими товарами, проведення будь-яких розважальних, спортивних або культурних масових заходів. Наприкінці лютого в Україні розпочали вакцинацію від COVID-19. Перше щеплення зробили препаратом «AstraZeneca». Із 2-го липня Україна почала впроваджувати COVID-сертифікати. У застосунку «Дія» можна отримати внутрішній та міжнародний документи про вакцинацію, у сімейного лікаря - паперовий сертифікат. Із 23 вересня в Україні почала діяти «жовта» зона карантину. Правила не передбачають обмежень для транспорту і роботи закладів. Також обмеження не стосувалися вакцинованих громадян. Однак згодом ситуація з поширенням коронавірусу загострилась і більшість регіонів України перейшли у «червону» зону. Станом на грудень усе більше областей повертаються у «жовту» зону.
Політичні події
У липні міністр внутрішніх справ Арсен Аваков подав у відставку після понад 7 років на посаді. Аваков пережив зміну кількох Прем’єрів та працював при двох Президентах – Порошенкові і Зеленському. Новим міністром внутрішніх справ став Денис Монастирський, який був головою Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності.
У серпні до Києва прибув Вселенський Патріарх Варфоломій. Під час зустрічі з Президентом Володимиром Зеленським обговорили питання мирного врегулювання на Донбасі, ситуацію з порушенням основоположних прав і свобод людини, зокрема свободи віросповідання, на тимчасово окупованих територіях України.
Напередодні Дня Незалежності у Києві відбувся саміт Кримської платформи за участю представників 46 країн світу. Під час заходу підписали спільну декларацію щодо деокупації Криму, яка передбачає невизнання незаконної анексії півострова Російською Федерацією та зобов’язання розглянути додаткові дипломатичні, політичні, обмежувальні санкції щодо Росії.
Наступного дня у Києві відбувся військовий парад до 30-ої річниці Незалежності України. Урочистості розпочалися з підняття державного прапора, потім пролунав державний гімн. Із промовою виступив Глава держави. Через кілька днів відбувся візит Володимира Зеленського до США та його перша зустріч із Президентом Сполучених Штатів.
Військові дії та операції
На початку квітня на кордоні України з Росією помічено максимальну з 2014 року концентрацію російських військ. Тоді колишній міністр оборони Андрій Таран заявив, що справжніми цілями нарощування Росією військової присутності біля кордонів можуть бути посилення тиску на Україну з метою примусу до поступок у переговорному процесі й демонстрація готовності до застосування сили.
28 червня у Чорному морі стартували наймасштабніші за всю історію військові навчання «Sea Breeze-2021», а також морське патрулювання, організоване Військово-морськими силами (ВМС) України і шостим оперативним флотом ВМС США. Під час навчань відпрацьовували різні бойові сценарії, зокрема зіткнення десантних кораблів, маневри на суші, водолазні операції, морські операції з перехоплення, протиповітряну оборону, взаємодію в ході спеціальних операцій, протичовнову активність, а також пошуково-рятувальні операції.
Наприкінці жовтня в районі проведення ООС уперше відбулося бойове застосування турецького БПЛА «Байрактар». Це ударний оперативно-тактичний середньовисотний безпілотний літальний апарат із великою тривалістю польоту.
Також 31 жовтня на кордоні України з РФ знову було помічено підвищену концентрацію російських військ.
Законодавство
Із 16 січня набула чинності норма ЗУ «Про мову», згідно з якою громадян повинні обслуговувати державною мовою. Це стосується не лише сфери торгівлі, а й надання освітніх послуг (зокрема гуртків і секцій), медичного обслуговування, соціальних послуг і послуг перевезення тощо. Українською повинні не тільки спілкуватися з клієнтами, а й надавати державною мовою інформацію у цінниках, інструкціях, технічних характеристиках. Із 1 липня в Україні запрацював ринок землі. Громадяни отримали змогу вільно купувати і продавати землю сільськогосподарського призначення. Для запуску ринку депутати ухвалили серію законопроєктів, у яких визначаються основні правила для всіх його учасників.
21 грудня постанову Верховної Ради України №1959-ІХ «Про перейменування міста Володимир-Волинський Володимир-Волинського району Волинської області», підписану Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком, опубліковано у газеті «Голос України».
У постанові йдеться: «Верховна Рада України постановляє: перейменувати місто Володимир-Волинський Володимир-Волинського району Волинської області на місто Володимир». Через 10 днів із моменту публікації місто отримало історичну назву Володимир.
Коментарі