Ягоди - чудове природне джерело вітамінів. Достатньо влітку їх наїстися - і ваш імунітет зміцнено на цілий рік. Якщо обрати потрібні ягоди, можна поліпщити певні функції організму.
А що робити у холодну пору року? У наш час вже також нікого не здивувати свіжими ягодами восени чи взимку. Полиці супермаркетів рясніють полуницею, лохиною тощо. Але за таку смакоту доводиться викласти з гаманця значну частину коштів. та й якість магазинних ягід іноді сумнівна, адже їхнє зберігання потребує певних умов, яких не завжди дотримуються. Окрім цього, виробники вітамінної продукції іноді вдаються до так званих хитрощів, використовуючи деякі хімічні сполуки для зберігання ягід, що в деяких людей можуть викликати алергічні реакції.
Проте є інший вихід, яким скористався житель села Мокрець Турійської громади Микола Кравчук. Він вирішив самостійно вирощувати ягоди, які плодоноситимуть аж до міцних морозів.
Мешканці Володимира неодноразово могли зустрічатися з паном Миколою та його донькою Анною на місцевому продуктовому ринку. Він майже цілий рік приїздить туди торгувати власною продукцією, яку вирощує у себе на городі. А почався такий вид діяльності у чоловіка із заробітків.
Як розповідає пан Микола, близько тридцяти років тому він вирішив поїхати у Польщу, щоб забезпечити сім’ю і підзаробити грошей. Там потрапив, як і багато українців у той час, на роботу до фермера, який займався садівництвом. Робота була важкою, але сподобалася чоловікові, він відчув, що це його справа.
Пропрацювавши декілька років за кордоном пан Микола повернувся додому у рідне село. Одразу ж чоловік замислився над тим чи варто щось змінити в устрої свого життя та праці на землі, яку мала родина Кравчуків. Загалом у ті часи більшість селян вирощували одне й те ж: картоплю, буряк, сіяли пшеницю та інші злакові. Але із цього зиску було мало, адже попиту на таку продукцію практично не було. Сім’я тримала невеличке господарство із однієї корівки та декількох свиней, на вигодовування яких йшла левова частка усіх ресурсів як зібраного урожаю, так і часу та сил. Тож пан Микола, порадившись із батьками, вирішив щось змінити, і це йому вдалося.
Спочатку чоловік на зароблені за кордоном гроші придбав невелику кількість смородини. Для вирощування цієї ягоди виділив частину городу і посадив декілька рядків цієї рослини. Хоч і смородина давала врожай, проте попиту на цю ягоду майже не було. Та й, як зазначає господар, потрібно було біля неї досить добре напрацюватися. Так і продовжував вчитися садівництву методом помилок і експериментів.
- Я дуже багато навчився у Польщі на роботі в садах, - розповідає пан Микола. - Проте, як виявилося, цієї інформації було мало. У нас земля інша та потреби людей також інакші. Часто спілкувався з нашими місцевими фермерами та садівниками, їздив по Волині до них на консультації. А що не міг дізнатися від них, те знаходив в інтернеті і зокрема в ютубі.
Згодом, після завершення навчання у педколеджі, до вже сімейної справи долучилася і дочка пана Миколи Анна. Вона вирішила, що буде разом з батьком вирощувати ягоди і городину, адже побачила у цій справі кращу перспективу для себе, ніж у роботі та когось. Також у господарстві чоловікові допомагають батьки - мама Людмила і тато Микола. Вони хоч і поважного вже віку та все ж виконують немалий об’єм роботи.
Нині ж на землі пана Миколи вже росте цілий сад черешень різних сортів, серед яких є і надранні, які він разом із рідними посадив декілька років тому. Із цими смачними ягодами господаря можна зустріти на володимирському ринку навіть у травні.
Та головними смаколиками у пана Миколи є полуниця та малина.
Для вирощування полуниці господар використовує лише власноруч відібрані сортові саджанці, які, до речі, також купував на Волині. Довжелезні рядки, вимощені соломою, аби ягоди не були брудними, облаштований крапельний полив та тільки ручна обробка кожного кущика дають хороший результат праці - урожай, яким смакують володимирчани навіть пізньої осені.
Малину чоловік також вирощує дуже старанно доглядаючи за кожним пагоном і гілочкою. На ділянках з цією рослиною є декілька сортів, зокрема й таких, які дають рясний урожай аж до стійких морозів. А це як і звичного вигляду малина, так і жовта, яка, до речі, навіть солодша.
Як розповідає пан Микола, все росте на органічних добривах. Проте від шкідників кропити доводиться, адже траплялися випадки, коли комахи під’їдали кущі і рослини гинули. Але, як запевняє господар, він ретельно обирає такі препарати, які б не мали жодного впливу на організм людини.
Також Микола Кравчук почав вирощувати суницю, яка у декілька разів більша розмірами за лісову, проте смакує і пахне так само.
За декілька років роботи пан Микола на кошти, зароблені від продажу ягід, зміг придбати невеличкого тракторця, ким проводить прополювання насаджень, полив та посіву різних сидератів на ділянках для того, щоб позбутися бур’янів.
- Завжди було не легко працювати на землі, - розповідає пан Микола. - Але я люблю таку працю. Отримую величезне задоволення від результатів і можу проводити час на городі годинами. Та й тракторець зараз стає у пригоді, не все тепер робиться руками.
Хоч уся родина бере участь у справі садівництва та усіляко допомагають господарю, але найголовнішою своєю помічницею пан Микола вважає свою онучку Каріну. Щасливого дідуся безмежно радує можливість разом провести час із кровиночкою, яка увесь час охоче береться до роботи.
Окрім вирощування ягід пан Микола, звикший працювати у різних напрямках, також займається продажем садженців сортових рослин. Каже, що раніше давав оголошення у соціальних мережах, проте зараз уже практично цього не робить, адже односельчани та мешканці сусідніх сіл самі зробили йому рекламу. Також у господаря є ділянки засаджені часником і кукурудзою, які час від часу він продає у Львові для місцевих ресторанів, а також цьогоріч на власному городі виростив соковиті кавуни.
Олексій Біянов, с. Мокрець
Коментарі