Мабуть, нічого ми так не потребуємо у складні часи життя, як підтримки щирого і відданого друга. Як чудово, коли доля посилаємо нам таку людину…
Усе частіше ми, працівники редакції, слухаємо поезію місцевого поета Володимира Іванюка, про якого вже йшлося в публікації нашого видання. Людина нелегкої долі, пан Володимир є поетом від Бога. Його лірика проникнута щирістю, душевністю, людяністю. У віршах відсутній надмірний пафос, немає і натяку на творчий піар. Є лише тихий клич надламаної, але сильної душі.
Свої вірші пан Володимир адресує людям, які живуть поруч з ним, а також тим, які залишилися в минулому, але спомин про них не згасає в серці поета. Але є в його житті людина, яка займає особливе місце. Свого сусіда Володимира Смолярчука поет називає не тільки другом, а й названим братом.
Володимир Смолярчук виріс у багатодітній родині. У нього ще два брата і три сестри. Давно вже покликав Бог до себе тата, але 86-річна матуся ще працює по господарству, обробляє городи. ЇЇ діти з юних літ звикли допомагати один одному, отож, часто бачаться, приходять при потребі на допомогу.
- Це добра і щира людина, - каже про свого друга пан Іванюк. – Він батько двох дорослих синів, яких разом з дружиною виростили шляхетними людьми, дали освіту, привили доброту і вірність Богові. Старший син Павло закінчив Київський національний університет, одружений, виховує синочка Назара. Менший син Смолярчуків Олександр - випускник Володимирського технікуму, нині працює в Польщі за своєю спеціальністю техніка-електрика.
Сам Володимир Смолярчук за фахом – інженер-механік. Він з тих людей, про яких кажуть, що вони мають «золоті» руки. Задуми цієї людини спочатку втілюються в кресленні, а затим – в металі. «Золоті руки» майстра ремонтують абсолютно все: від телевізора до складної електротехніки.
Пан Смолярчук постійно працює над собою, поглиблює свої знання. Є у нього друзі і колеги, з якими він постійно спілкується, ділиться досвідом і переймає знання.
Велику роль в житті цієї шляхетної людини відіграє віра. Щонеділі він відвідує храм, безвідмовно допомагає у справах релігійній громаді.
Але для Володимира Анатолійовича Іванюка його тезка і сусід це насамперед брат. Уже 25 років, як життя зв’язало цих двох людей в один вузол справжнього братства. Вони ще й згідно гороскопу обидва Леви, отож, люди духовно сильні, витривалі, мудрі.
Як інвалід ІІ групи, Володимир Іванюк потребує допомоги. І названий брат весь час приходить йому на допомогу. Хочеться, щоб ця дружба тривала якомога довше і кожному з друзів доля віддячила щастям і миром.
Володимир Анатолійович Іванюк пише багато віршів і присвячує їх людям, які викликають його симпатію. Та до Володимира Смолярчука у нього ставлення особливе і щиру подяку та світлу любов він висловлює в наступних поетичних рядках:
***
Напишу обов’язково,
Підпис знизу свій і дату
Сам тобі все прочитаю
Та на згадку подарую.
На пам’ять як другу і брату,
Щоб слово теж зігрівало,
Щоб правда була завжди поряд,
Та люди тебе поважали.
За щирість твою, працелюбність,
За віру святу православну,
Спасеш не одну ти ще душу,
Дасиш їй потрібну пораду.
За тебе молитимусь, брате,
Щоб був ти міцний і здоровий,
Та знали всі люди про тебе,
Який ти в дружини хороший.
Напишу вірша для брата,
Та з повагою звернуся,
Хай вірша читають дітям
щоб любили свого татуся.
А мені видніше з боку,
Хто вартує слів хороших,
Підпис свій внизу і дату
Все ж годиться на пам’ять і згадку.
***
З добром прийду до тебе, брате,
Цей хліб з тобою розділю.
Твоєї попрошу поради,
Як жити далі самому.
Притупиш біль мені душевну,
Мене ж ти слухаєш щодня.
І час знайдеш ти для розмови,
Разом згадаємо Христа.
Добро повинне захищатись,
Господь підставить нам плече.
І відповість на всі питання
Обоє ми здолаєм все.
Нам віра в Бога допоможе,
Він завжди з нами, біля нас.
І близько так Господнє слово,
Воно звучить у всіх серцях.
Ми подолаєм негаразди,
І старший брат мій захистить.
Молитва множиться на двоє,
І світлий день прийде до нас.
З добром прийдеш до мене, брате,
І хліб розділимо на двох.
Ми вірим в Господа святого,
Він завжди поряд біля нас.
Володими Іванюк, Антоніна Булавіна м Володимир
Коментарі