Серед громад, що доєднали до укрупненого району, однією з перших нам вдалося встановити зв’язок із Поромівською сільською радою. Сільський голова Олег Васильович Савчук погодився на інтерв’ю для жителів району і дав відповіді на наші запитання
- Який політичний шлях довелося пройти вам, ще досить молодій людині, щоб стати головою громади?
- Шлях був нескладним. Я народився і виріс у цьому селі. Після закінчення Тернопільської сільськогосподарської академії повернувся назад у село. Займався підприємницькою діяльністю. Був знайомий з багатьма місцевими фермерами і сільгоспвиробниками. Односельці задовго до виборів попросили мене і переконали у тому, що слід іти у владу, щоб покращити рівень життя поромівчан і підняти ОТГ на вищий рівень. Подав документи від політичної сили «Європейська солідарність». Помоніторив і означив для себе проблеми села, які чекають на моє втручання. Подав свою кандидатуру на голосування і серед 5 претендентів виграв вибори у колишнього сільського голови. Розрив був невеликий (18 чоловік), але на мою користь. Звісно, що у мене за спиною немає великого життєвого досвіду, але я завжди раджуся з людьми, яких можна назвати авторитетами.
- Цікаво було б дізнатися, які проблеми Поромівської ОТГ потрапили у ваш список для першочергового розв’язання.
- Проблеми в багатьох громадах схожі. Для того, щоб виконувати бодай найпростішу програму з облаштування життя громади, необхідні кошти. Наповнення бюджету є найголовнішою проблемою, на розв’язання якої спрямовані мої зусилля, зусилля моїх колег, з якими я працюю, і депутатського корпусу. І всім відомо, що прихід інвестора, тобто суб’єкта, який втілюватиме на нашій землі, за участю наших людей якісь підприємницькі проєкти з капіталовкладеннями – це і є джерела наповнення нашого бюджету.
Села нашої громади є сателітами міста Нововолинська, найдальше село від міста за 9 кілометрів. Багато підприємств господарської інфраструктури міста знаходяться на території нашої громади. Найбільше турбот викликає розташування масштабного сміттєзвалища і очисних споруд водовідведення. Захист навколишнього середовища, як і створення комфортних умов для проживання, – це важливе завдання для моєї команди.
Хоч розташування сіл щодо відстані не є надто віддаленим, але стан доріг, які не ремонтувалися і не прокладалися між цими селами, змушує усіх об’їзними шляхами діставатися у два рази довше. Тому асфальтування – один з пріоритетів роботи.
Проблемою, яка час від часу назріває дуже гостро, є відсутність водогону як в установи соціальної сфери, так і в домашні обійстя. Особливо у посушливі роки рівень води падає – і всі колодязі, колонки та наявні водойми катастрофічно міліють, відповідно люди відчувають дефіцит води.
Окрім таких глобальних проблем, є і щоденні, можливо, дрібніші: створення комунального господарства, яке опікуватиметься побутом селян; створення центру надання адміністративних послуг; ліквідація стихійних звалищ. От нещодавно виникла проблема з постачанням товарів у деякі села, бо через збитковість у них позакривалися магазини. Вдалося домовитися з керівництвом Володимир-Волинського хлібозаводу про доставку в ці села товарів повсякденного попиту.
Ще є велике бажання реалізувати сполучення за маршрутом Нововолинськ-Шахтарське-Бужанка-Бортнів-Рогожани-Ізов-Устилуг.
Є і дуже амбітний план у багатьох зацікавлених сторін, і ми – серед них. Це створення індустріального парку на базі десятої шахти.
- Що можете сказати про взаємодію з депутатським корпусом щодо забезпечення життєдіяльності громади?
- Співпраця з депутатами є конструктивною і такою, що сприяє швидкому прийняттю необхідних усім поромівчанам рішень і їх реалізації. Якщо за партійною приналежністю розглядати, то половина депутатів обрана від політсили «За майбутнє», по 3 депутати від «Європейської солідарності» і «Батьківщини», і один – самовисуванець. Хочу зазначити, що у селі має велике значення не партія, а сама людина, яка стала депутатом, її вміння мудро представляти інтереси кожного в «парламенті» громади.
- Як змінилася соціальна сфера у громаді в результаті децентралізації?
- Я не політичний і не економічний аналітик, щоб сказати сьогодні про якісь надбання чи втрати. Усе ще в стадії розробок і впровадження змін. Можливо, слід сказати про ситуацію із сімейними лікарями: людям стало зручніше, бо вони змогли вибрати того лікаря, який їм підходить і територіально, і психологічно, а не так, як було раніше: усі мали їхати в Іваничі. Із часом у нас буде свій сімейний лікар, вакансію вже маємо. Шукаємо зараз кандидата, який би міг працювати у нас. Окрім виявлення вдячності, допомоги в якихось побутових облаштуваннях, ми, тобто громада, забезпечили б спеціаліста житлом. Ми придбали автомобіль на сільську амбулаторію, тепер лікарям швидше можна буде дістатися до потрібного обійстя чи здійснити госпіталізацію хворого.
Особливий напрямок нашої роботи у сфері культури. У Бужанці чудовий Будинок культури, де і проводимо усі свята нашої громади. Переконаний, що без підтримки духовної сфери народ не має майбутнього. Щороку ми виділяємо 1,5млн гривень на культуру. Добрі починання у спорті: постійно проводимо змагання з різноманітних видів серед різних вікових груп.
- У Володимир-Волинському районі традиційно проводиться фестиваль національної культури «Український коровай-сузір’я». Чи будете підтримувати цей захід?
- Народні традиції – це наші корені. Сама назва говорить про цілий пласт української історії і традицій, зокрема хліборобської праці. Я сам народився в цьому краї, який багатий на хліб і ремесла, що з ним пов’язані. Моя мама із Заріччя, де свого часу були вмілі коровайниці, які славилися на увесь район. Тому, звичайно, підтримаємо і за бажанням односельців візьмемо в цьому святі участь.
- Що б ви побажали сьогодні жителям очолюваної вами громади, усього Володимир-Волинського району, України?
- Закликаю усіх до об’єднання у будь-яких справах. Нам, історичній і працелюбній нації, іноді не вистачає цього. Мати одну думку, мати рідну мову, цілу, непокраяну територію – ось мої найщиріші побажання напередодні Дня Незалежності усім без винятку українцям.
Слава Україні.
Спаси вас, Господи.
Коментарі