ДЕМ'ЯН ІЩЕНКО – УЧИТЕЛЬ І ВЕТЕРАН

Неподалік центральної алеї Ладомирського кладовища є пам'ятник учителю-фронтовику Дем'яну Іщенку. Люди старшого покоління, особливо, хто навчався у середній школі № 2 пам'ятають про нього, адже Дем'ян Федотович працював у школі багато років і певний час був її директором.
Він народився 20 липня 1920 року у селі Токмаківка на Дніпропетровщині. Батьки майбутнього учителя були простими селянами-трудівниками. Після закінчення школи він у 1938 році вступив на літературний факультет Запорізького педагогічного інституту, де й здобув вищу освіту. Дем'ян Іщенко у 1941 році достроково склав екзамени за 3 курс. Закінчив Краснодарське артилерійсько-мінометне училище. У званні лейтенанта потрапив на фронт. Воював. Дем'ян Іщенко потрапив у німецький полон, був в'язнем концтабору «Норд-офлаг -365» у Володимирі – Волинському. Після звільнення Володимира у 1944 році  Дем'ян Федотович потрапив знову на фронт, воював до Перемоги.
Дем'ян Іщенко брав участь у визволенні від фашистів польського міста Краків. За це польський уряд нагородив його званням «Почесний громадянин міста Кракова» і дав дозвіл раз у рік відвідувати це гарне місто, з чудовою середньовічною архітектурою, яке ще називають місто-музей.
По закінченні війни Дем'ян Іщенко закінчив Запорізький педінститут з відзнакою. Серед 50 студентів філологічного факультету лише п'ятеро були чоловіки, решта – дівчата. Майже всі випускники були скеровані на Волинь.
Дем'ян Федотович Іщенко і його дружина Галина Василівна Ковальська прибули до Володимира у березні 1947 року і стали працювати вчителями-словесниками у школах № 1 і № 2. Мешкали вони по теперішній вулиці Роксолани (колись Кожевнікова). 
У 1949 році в Іщенків народилася донька Наталя, яка й розповіла нам цю історію.
Іщенко працював учителем, а згодом став директором школи № 2. Нагороджений званням Заслужений вчитель України та медаллю Антона Макаренко.
У Володимирі Дем'ян Іщенко проводив велику громадську роботу, був депутатом міської ради. 
Дем'ян Федотович писав вірші, фейлетони, оповідання. Він листувався із Максимом Рильським, Миколою Гнатюком.
На сторінках газети «Слово правди» у 1960-х роках був надрукований уривок поеми  Дем'яна Іщенка «Марія»  - про героїчний подвиг дівчини-партизанки Марії та батька, який оплакує доньку.
Помер Дем'ян Іщенко 6 липня 1973 року і похований на Ладомирському кладовищі.
Про цього чудового Учителя згадувала і Євдокія Дудко, яка учителювала разом з ним і прожила понад 100 років.
Недаремно Голда Меєр казала, що вчителі – це ті, кого треба берегти, адже вони сприяють розбудові держави.
А ще вчителі повинні жити у нашій пам'яті як сіячі розумного, доброго і вічного.
Богдан Янович