Володимирщина – одна з найдавніших земель на Волині. Кожен її куточок славиться своїми легендами та переказами, цікавими пам'ятками.
Село Зимне належить до історичних населених пунктів у нашому краї.
Місцевий переказ розповідає, що князь Володимир Великий приїздив на полювання на цю благодатну місцевість. Ще грецький історик Геродот зазначав, що поблизу Зимно простягалися густі ліси, у них водилися дикі звірі.
Кажуть, що село дістало назву від зимового будиночка, у якому перебував князь Володимир, коли приїздив на полювання.
Якщо ж вірити не переказам, а науковим дослідженням, то люди жили на Зимненському городищі давно – ще 6 тисяч років тому. Вали городища збереглися і до сьогодні, вони знаходяться поблизу Зимненського монастиря. Серед поселенців давнього городища були трипільці, представники культури кулястих амфор, дуліби, волиняни. Дулібів витіснили племена аварів.
Археологи Олександр Цинкаловський, Вітольд Ауліх проводили на городищі розкопки та виявили кераміку, прикраси, монети – усе це свідчить про високий рівень розвитку людей, які там жили.
Ще однією цікавою пам'яткою у Зимно є кам'яний хрест, який князь Данило Галицький поставив на могилі свого улюбленого воїна Клима Христинича,
Хрест, якому понад 800 років є чи не єдиною автентичною пам'яткою галицько-волинського періоду в селі Зимно.
Але світової слави Зимно зажило завдяки стародавньому православному монастирю.
Багато дослідників, зокрема і Володимир Рожко, Олександр Цинкаловський переконані, що християнство на Волині було прийнято раніше, ніж у Києві.
Отже, перші монахи, які були послідовниками Кирила і Мефодія, викопували печери в глиняному ґрунті, жили та молилися там.
Після приходу князя Володимира спорудили будівлю, яка слугувала йому домашньою церквою. Нині у його приміщенні церква Юліанії Ольшанської, уродженкою Рівненщини, яка канонізована як Волинська свята.
У 15 столітті селом Зимно став володіти православний магнат Феодосій Чарторийський, саме завдяки йому Успенська церква постала із каменю.
Після себе Федір Чарторийський залишив двох синів – Івана та Олександра, які конфліктували з монастирем за власність, але згодом примирилися і подарували обителі дзвін. За радянського часу цей дзвін був перевезений до Рівненського краєзнавчого музею. Вже за незалежної України його повернули до монастиря. Вага реліквії становить 700 кілограмів. На поверхні пам'ятки викарбувано імена князів Чарторийських, які були фундаторами цього унікального дзвона.
В Успенській церкві є чудотворна ікона Зимненської Богородиці, яку монастирю подарував князь Володимир Великий. Ця ікона стала частиною його шлюбного посагу. Князь отримав її з рук Константинопольського патріарха Миколи II Хризоверга, коли одружився з візантійською князівною Анною. Зафіксовані випадки чудодійного зцілення біля ікони Зимненської Богородиці.
До речі, таким же чудом є снаряди у стіні Успенської церкви Зимненського монастиря, які збереглися там з часів І Світової війни й ще досі не зашкодили храму – так розповідають монахині на екскурсіях.
З монастирського пагорба розгортається казковий краєвид: річка Луга звивається серед зелених полів, вдалині видніється Успенський собор, який з'єднується з монастирем 5 кілометровим підземним ходом.
Варта уваги й Троїцька церква-ротонда – круглий храм з 15 століття, яких мало залишилося в Україні. Такі церкви, завдяки овальним стінам, краще переносили ворожі напади. Свого часу у Троїцькій церкві служив світлої пам'яті отець Сергій Депо – Почесний громадянин міста Володимира і Володимирського району. Згодом отець служив у Василівській церкві у Володимирі.
На своєму віку монастир багато пережив – війни, революції, пожежі. Він був під владою греко-католицької церкви. Згодом стояв у занедбаному стані та лише наприкінці 19 століття поступово був відбудований.
Щороку монастир відвідують тисячі туристів і паломників із різних куточків України та з-за кордону. Їх приваблює вишукана архітектура, гарні природні краєвиди, цікаві місцеві легенди та перекази.
Є у монастирі вхід у печери з похованням монахів. Також там є підземний храм святого Варлаама, ігумена Києво-Печерської лаври, який, повертаючись з Візантії, захворів, молився і помер в обителі. На місці його молитовного подвигу стало струмувати джерело…
… Вже не одну тисячу років над берегом Луги живе село Зимне з чудовими людьми та багатою історією, справжній скарб української історії.
Богдан Янович.
Коментарі