Однією з яскравих особистостей нашого міста Володимира є майстриня народної творчості України Євгенія Ромащук, яка нещодавно відсвяткувала свій ювілей. Усе найкраще у житті ми часто переймаємо від батьків.
ЇЇ батько – Йосип Онуфрійович Ромащук походив із села Уханьки на Холмщині. Колись то були етнічні українські землі. Він прожив довге і змістовне життя. У юності, у час Першої Світової війни, родині довелося зазнати біженства до села Михайлівське Саратовської губернії у Росії, де Йосип Ромащук зі своїм батьком Онуфрієм, щоб вижити, плели кошики і заробляли на хліб. У біженстві Йосип закінчив 4 класи.
Згодом повернулися на рідну Холмщину. Йосип познайомився зі своєю дружиною Ганною, яка походила з села Бережці(тепер –Любомильщина) і одружилися у 1932 році . На Холмщині народилися старші діти: Степан, Марія, Євгенія. У 1944 році їм довелося покинути рідне село внаслідок депортації і оселитися у селі Кам΄янка на Дніпропетровщині. У тому краї народилася наймолодша сестра Зіна. То були голодні роки – людям у тому краї доводилося заливати воду у нори ховрашків і діставати звідти зерно… Тож голод і туга за рідним краєм спонукали повернутися ближче до рідних земель. Батько Йосип зробив воза, запрягли корову Красульку і через 6 тижнів повернулися на Волинь. То була важка мандрівка, але усе витерпіли. В одному зі своїх віршів її сестра – Марія Ромащук згадує, що в тій дорозі їх берегли ангели. На Волині Жили в стодолі у селі Блаженник, а потім оселилися у Володимирі, за оселю їм слугувала дзвіниця Успенського собору. Пані Євгенія пригадує, як навіть у такому пристосованому приміщенні як дзвіниця собору, мама щорічно перед Великоднем брала драбину і білила стелю і стіни, щоб було гарно – от такими працьовитими є українці-холмщани ! Мама Ганна Степанівна прагнула, щоб діти вчилися здобували освіту.
Усі в сім’ї Ромащуків здібні і талановиті – брат Степан любив багато читати, писати вірші і малювати, різьбив по дереву, сестра Зіна, яка здобула фах філолога, робила чудові фотографії краєвидів рідного Володимира і вчителювала. Сестра Марія пише зворушливі вірші про рідну Холмщину і Україну.
Євгенія Ромащук перейняла від батька вміння плести різні вироби, у тому числі капелюхи, вінки, обереги з різних природніх матеріалів. Хоча освіту здобувала у Кролевецькому профтехучилищі на Сумщині, Львівському училищі імені Труша та Львівському інституті декоративно-прикладного мистецтва і є професійним фахівцем по ткацтву і дизайну, але ще з дитячих років училася родинному ремеслу плетіння, бо ж продовжила справу батька і дідуся. У її золотих руках рогоза, молокита, льон, декоративні трави, які сама вирощує, стають гарними капелюшками, кошичками.
Пані Євгенія пригадує батька, який прожив 93 роки і щодень наполегливо працював: вставав ще вдосвіта, плів свої вироби для власної втіхи і для людей. Він працював теслею, але вийшовши на пенсію, вирішив повністю присвятити себе улюбленій справі – виготовляв сипанки для зерна, кошики, брилі. Один з капелюхів Ромащуки подарували Президенту Леоніду Кучмі, коли той відвідував Володимир. Під час презентації робіт Ромащука-старшого у Києві , запропонували купити його кошик-сипанку за півтори тисячі гривень. У ті часи то були великі гроші, але Йосип Онуфрійович сказав “ Добра ціна, але гроші – минуть, а ця річ , зроблена моїми руками, залишиться родині як пам'ять про мене!»
Йосип Ромащук виготовляв кошики для картоплі, грибів, риби, яблук . Провідна наукова співробітниця музею Олена Черенюк згадує, що Йосип Ромащук запам’ятався їй як дідусь, котрий приходив до музею, поспілкуватися з людьми, послухати інших, мав життєву селянську мудрість, читав напам'ять багато віршів Тараса Шевченка, співав гарних холмських українських пісень.
Донька Євгенія гідно продовжує справу батька. Вона презентувала свої виставки у Володимирі, різних містах України і за кордоном. Є учасницею Міжнародного фестивалю плетіння з природніх матеріалів, на якому презентуються роботи майстрів з різних куточків світу - навіть з Африки і Нової Зеландії. Цей фестиваль проводиться у Польщі, але на нього прибувають майстри з різних куточків світу. Пані Євгенії запам’яталося, як іноземцям сподобалася вишита українська сорочка, у якій вона була одягнена на фестивалі.
На виставці в історичному музеї імені О.Дверницького, окрім плетених виробів, презентуються також картини Євгенії Ромащук виготовлені на шовку у техніці батик.
Її квіти, наче живі, а ще вона вміло розписує писанки: усюди вкладає часточку своєї доброї, чарівної душі. Також на виставці можна побачити рушники її мами – Ганни Степанівни, вироби батька –Йосипа Онуфрійовича, родинні фото, бо так і повинно бути, щоб не переривався зв'язок поколінь, від батьків і до дітей, онуків і правнуків, бо Українському могутньому роду немає і не буде переводу. Як доказ цьому – мудра родина Ромащуків і одна з її гідних представниць - Євгенія Ромащук, яка нещодавно відзначила ювілей, тож побажаймо їй ще багато років здоров΄я і натхнення для творчості, а шанувальників прекрасного запрошуємо завітати до музею.
Богдан Янович,
науковий співробітник Володимирського історичного музею ім. О. Дверницького.
Коментарі